Судові витрати в діяльності підприємства: облік, оподаткування

Судові витрати неможливо напряму пов’язати  із бухгалтерським доходом певного звітного періоду. А отже згідно з п. 7 НП(С(БО 16 «Витрати» ці витрати відображають у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були понесені. А відповідно до п. 18 НП(С)БО 16 судові витрати відображають у складі адміністративних витрат (рахунок 92): як витрати на врегулювання спорів у судових органах. 

Оскільки судовий збір є невід’ємною частиною судових витрат, то його теж відображають на рахунку 92. Рівночасно судовий збір – це передбачений Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI обов’язковий платіж до Держбюджету (субрахунок 642). Тобто нарахування судового збору відображаємо за Дт 92 Кт 642.

Завважимо, що судові витрати, у тому числі й судовий збір,  відображають у складі витрат підприємства незалежно від результату рішення суду, тобто  від того, будуть задоволені судом позовні вимоги підприємства чи ні. Також додамо, що суму судових витрат, яку на вимогу суду попередньо (авансом) сплачують сторони, не визнають доходом на дату її перерахування (п. 9 НП(С)БО 16).

Відшкодування судових витрат: бухоблік

Зазвичай, судові витрати підлягають відшкодуванню з боку відповідача. Тоді підприємство – позивач має відобразити компенсацію (відшкодування), а точніше, визнати її доходом. Щоправда, на практиці  для обліку доходу  від компенсації (відшкодування) судових витрат та визначення  дати щодо визнання доходом  отриманої компенсації (відшкодування) існує два варіанти.

Варіант 1. Можна використовувати субрахунок 715 «Одержані штрафи, пені, неустойки». Оскільки за Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Мінфіну від 30.11.1999 р. № 291 (далі – Інструкція № 291) на цьому субрахунку узагальнюють інформацію про штрафи, пені, неустойки та інші санкції за порушення господарських договорів, які визнані боржником або щодо яких одержані рішення суду, арбітражного суду про їх стягнення, а також про суми з відшкодування збитків. Ми цей варіант  не підтримує, і ось чому. Відшкодування судових витрат не відноситься до штрафів, пені, неустойок та інших санкцій за порушення господарських договорів. До речі, у п. 1 постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 р. № 7 свого часу також було сказано, що судові витрати  не є збитками в розумінні ст. 224 ГКУ та ст. 22 ЦКУ, не входять до складу ціни позову і не можуть стягуватися під виглядом збитків. 

А от для обліку дебіторської заборгованості щодо сум, які підлягають компенсації (відшкодуванню) краще використовувати субрахунок  377 «Розрахунки з іншими дебіторами», а не субрахунок 374 «Розрахунки за претензіями», як це пропонують деякі фахівці. Оскільки  за Інструкцією № 291 субрахунок 374 використовують для обліку розрахунків за претензіями, висунутими постачальникам, підрядникам, транспортним та іншим організаціям, а також за висунутими  їм та визнаними штрафами, пенею, неустойками. В той час,  як ми вже зауважили вище,  судові витрати до збитків відношення не мають. 

Тепер розглянемо варіант 2, який на нашу думку є більш прийнятним для обліку судових витрат.

Варіант 2. Він передбачає застосування субрахунку 719 «Інші доходи від операційної діяльності». Адже  підприємству відшкодовують витрати, як напряму пов’язані із його господарською (операційною) діяльністю, зокрема, з відстоювання господарських прав у суді. 

Отримання компенсації судових витрат: бухоблік  

Відповідно до п. 5 НП(С)БО 15 «Дохід» дохід, зокрема, визнають  під час збільшення активу та за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. У зв’язку із таким визначенням існують різні позиції щодо визначення дати виникнення такого доходу.

Завважимо, якщо мовиться про такий актив, як:

• дебіторська заборгованість щодо компенсації (відшкодування)  судових витрат, то такий актив слід визнавати на дату прийняття рішення суду щодо відшкодування судових витрат (нарахування  доходу);
• коштів у вигляді компенсації (відшкодування),  то такий актив слід визнавати на дату зарахування на поточний банківський рахунок сум відшкодованих судових витрат (фактичне одержання доходу). 

Вважаємо більш достовірним принцип «фактичного одержання доходу». Підстава – п. 10 НП(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість», у якому зазначено, що дебіторську заборгованість визнають активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума. А у випадку компенсації (відшкодування)  судових витрат  достовірно  визначити суму відшкодування хоча і можна на підставі відповідного рішення суду, але 100-відсоткової впевненості щодо її отримання не існує.  Адже  відповідач, скажімо, може виявитися неплатоспроможним. 

Тож вважаємо, що на дату прийняття судом рішення щодо відшкодування судових витрат суму, призначену до  компенсації  слід відобразити  на позабалансовому субрахунку 041 «Непередбачені активи». А коли позивач фактично отримає суму  відшкодування (компенсації), він має визнати її доходом. 

Виплата компенсації (відшкодування)

Виходячи з того, що сума компенсації судових витрат  не є штрафами, пенею, неустойками або відшкодуванням збитків, вона оминатиме субрахунок 948 «Визнані штрафи, пені, неустойки». Оскільки тут обліковують  визнані економічні  санкції  за невиконання підприємством законодавства та умов договорів. Наш вибір щодо обліку виплаченої  компенсації (відшкодування) –  субрахунок  949 «Інші витрати операційної діяльності» у кореспонденції з субрахунком 685 «Розрахунки з іншими кредиторами». 

Якщо вам важливі нюанси обліку не лише на тему обліку судових витрат, тоді реєструйтеся на безкоштовну вебінарну серію, де розберемо найактуальніші проблеми законодавства та бухгалтерії.

Зарегистрироваться на бесплатный ✅

Податок на прибуток

Отже сума компенсації (відшкодування) судових витрат  не є штрафами, пенею, неустойками або відшкодуванням збитків. Отже вважаємо, що немає підстав застосовувати пп. 140.5.11 ПКУ, який вимагає у певних випадках коригувати фінансовий результат на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих, зокрема, відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0% відповідно до п. 44 підрозд. 4 розд. XX ПКУ. 

ПДВ

Відшкодування судових витрат не підпадає під визначення постачання послуг чи  товарів (пп. 14.1.185, пп. 14.1.191 ПКУ). Тож об’єкт оподаткування ПДВ відсутній. 

Єдиний податок

Відповідно до п. 292.1 ПКУ до доходу платника єдиного податку включають, зокрема, дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій). В свою чергу, п. 292.13 та пп. 296.1.3 ПКУ уточнюють, що дохід юрособи – платники єдиного податку визначають на підставі даних бухгалтерського обліку. Отже навіть, якщо такі платники визначають дохід на дату отримання рішення суду про компенсацію (відшкодування), то для цілей оподаткування суму компенсації враховують лише на дату зарахування коштів на поточний банківський рахунок платника єдиного податку. 

Також додамо, що відповідно до п.  292.15 ПКУ при визначенні доходу, що дає право суб’єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощенці) суми відшкодування, які надійшли за рішенням суду від третьої особи на поточний рахунок такої особи не включаються до його доходу.

Розглянемо приклад обліку нарахування такого елементу судових витрат, як судовий збір, та його компенсації (відшкодування). 

Приклад. Підприємство А  подало до суду позов до підприємства Б про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу.  Судовий збір підприємством А було сплачено у розмірі 80000 грн (умовно). За рішенням суду підприємство Б має сплатити борг за договором купівлі-продажу та відшкодувати судовий збір підприємству А. Облік операцій наведено в таблиці.  

Таблиця. Бухгалтерський облік компенсації (відшкодування) судового збору