Тара на підприємстві торгівлі

Відповідно до п. 2 Порядку збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації використаної тари (упаковки), затвердженого наказом Мінекономіки від 02.10.2001 р. № 224 (далі – Порядок № 224), тара є основним елементом упаковки – виробом для розміщення товару. У свою чергу упаковка – це технічний засіб чи комплекс засобів із розміщеним у ньому товаром, який забезпечує захист товару від пошкоджень та втрат у процесі транспортування, зберігання та продажу, а довкілля – від забруднень. 

Для виготовлення тари можуть використовувати різноманітні матеріали: метал, пластик, дерево, скло, папір тощо. У залежності від виду матеріалу виділяють відповідні групи тари (п. 1.5 Інструкції з бухгалтерського обліку тари на підприємствах і в організаціях державної торгівлі та громадського харчування, затвердженої наказом Мінторгу СРСР від 28.04.1986 р. № 93 (далі – Інструкція № 93). Крім того, в залежності від кількості використань тара буває (п. 6.1 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Мінфіну від 10.01.2007 р. № 2, далі – Методрекомендації № 2):

• одноразовою,  якщо вона використовується лише один раз, не приймається від покупців та не підлягає поверненню ними (паперова, картонна, поліетиленова тара, мішки, коробки з паперових та полімерних матеріалів, що використовуються для пакування продукції). Така тара залишається в покупця, тож вона вважається незворотною;
• багаторазовою,  якщо вона використовується більше одного разу та класифікується за видами продукції, для пакування яких вона призначена. Зазвичай, така тара є зворотною.

Багаторазова тара може бути необоротною (термін використання перевищує 1 рік) або оборотною (термін використання менше року).

Правові підставі поводження з тарою

Відповідно до ст. 685 ЦКУ продавець зобов’язаний передати покупцеві товар у тарі та (або) в упаковці, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу або не випливає із суті зобов’язання. Без тари можна обійтися лише тоді, коли товари за своїм характером її не потребують. 

Якщо товар передано без тари чи в неналежній тарі, покупець має право вимагати від продавця виправити це, адже без нормального затарювання товар може втратити якість і нанести покупцю збитки. У цьому разі покупець набуває право вимагати заміни товару або взагалі повернення грошей (ст.ст. 686, 678 ЦКУ). 

Багаторазова (зворотна) тара

Якщо про неї мовиться при укладанні договорів, тоді слід орієнтуватися на Правила застосування, обігу і повернення засобів упаковки багаторазового використання, затверджені наказом Міндержресурсів від 16.06.1992 р. № 15 (далі – Правила № 15).Так, зворотна тара підлягає поверненню, про що обов’язково зазначають у договорі із фіксацією строків, протягом яких покупець зобов’язаний повернути тару (п. 3 Правил № 15). Загальний ж термін повернення передбачений п. 4  Правил № 15 – 30 днів. Зверніть увагу, що Правилами № 15 передбачені ще й спеціальні норми щодо строків повернення тари. Наприклад, тара-обладнання з правом термінового повернення повертається (п. 25 Правил № 15):

• протягом 10 днів після звільнення від продовольчих товарів;
• протягом   30  днів  після  звільнення  від  непродовольчих товарів.

Багаторазова тара може бути:

• заставною, якщо покупець передає продавцю певну суму грошей як заставу за зворотну тару (п. 1.6 Інструкції № 93). Після повернення тари такі кошти повертають власнику;
• не заставною, якщо повернення тари не забезпечене заставою.

Крім того, багаторазову (зворотну) тару поділяють на:

• інвентарну (наприклад, металевий контейнер – це об’єкт основних засобів, який має індивідуальний серійний номер і торговельні підприємства ведуть окремо облік такої тари (об’єкта);
• неінвентарну (тару загального користування), яка є замінною (наприклад, скляні пляшки, пластмасові ящики, дерев’яні палети тощо).

Бухгалтерський облік одноразової тари

Якщо підприємство отримує цю тару разом із товарами, то її вартість включають до складу первісної вартості таких товарів, тобто без окремого відображення на рахунках бухгалтерського обліку (п. 6.1 Методрекомендацій № 2).

Коли вартість одноразової тари виділена в супровідних документах і оплачена окремо, то її в бухобліку відображають як запаси. При придбані цієї тари підприємствооцінює її за первісною вартістю відповідно до п. 9 НП(С)БО 9 «Запаси». Облік наявності та руху одноразової тари (як під товарами, так і порожню) торговельне підприємство веде на субрахунку 284 «Тара під товарами» (п. 6.2 Методичних рекомендацій № 2).

Торговельні підприємства можуть вести облік тари за середніми обліковими цінами: їх встановлює керівник підприємства за видами (групами) тари й цінами на тару. Різницю між цінами придбання і середніми обліковими цінами на тару відображають на субрахунку 285 «Торгова націнка».

При вибутті одноразової тари торговельні підприємства включають її вартість до (п. 6.4 Методрекомендацій № 2):

• витрат на збут, якщо підприємство використовує тару для затарювання товарів на складах (Дт 93);
• собівартості реалізованих запасів, якщо її вартість не включено до первісної вартості товарів, зазначено у товарно-супровідних документах окремою позицією і оплачено покупцем окремо (Дт 943).

Тару при вибутті оцінюють за одним із методів оцінки вибуття запасів, передбачених п. 16 НП(С)БО 9.

При відвантаженні тари окремо, як запасів, підприємство відображає дохід від реалізації за кредитом субрахунку 712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів». Коли ж одноразову тару реалізують разом із товаром, і відповідно її вартість включається до вартості товару, то дохід потрапить на субрахунок 702 «Дохід від реалізації товарів». 

Якщо вам важливі нюанси бухобліку не лише на тему обліку тари, тоді реєструйтеся на безкоштовну вебінарну серію, де розберемо найактуальніші проблеми законодавства та бухгалтерії.

Зареєструватись на вебінар ✅

Бухоблік багаторазової (багатооборотної) тари

Незворотну тару не включають до вартості товарів, її обліковують окремо. Залежно від строку використання таку тару можна відображати в складі запасів або необоротних активів. 

Багатооборотну (незворотну) тару, яку використовують менше одного року відображають в складі запасів: на субрахунку 284. Якщо багатооборотну (незворотну) тару отримують разом із запасами, її вартість у первинних документах не виділена, цю тару оприбутковують (п. 6.1 Методрекомендацій № 2):

• за чистою вартістю реалізації, коли тару планують реалізувати;
• в оцінці можливого використання, коли тару будуть використовувати на підприємстві.

Якщо строк використання тари (контейнери, цистерни тощо) передбачений більше одного року (операційного циклу, якщо він довший за рік), її обліковують у складі інших необоротних матеріальних активів на субрахунку 115 «Інвентарна тара». Причому  незалежно від вартості багатооборотної тари, адже головне – це строк використання.

Спочатку витрати на придбання незворотної тари торговельне підприємство відображають на  субрахунку 153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів». Після введення тари в експлуатацію ці витрати відносять на дебет субрахунку 115 і в подальшому амортизують їх прямолінійним або виробничим методом з відображенням за Дт 93 Кт 132.

Зворотна тара. Зазвичай,право власності на зворотну тару залишається в продавця, тож передачу тари покупцю та її повернення відображають лише в аналітичному обліку: на субрахунку 115 за кожним об’єктом.

Покупець операції зі зворотною інвентарною тарою обліковує на позабалансовому рахунку 023 «Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні» за вартістю, яка зазначена в договорі (п. 6.5 Методрекомендацій № 2): за дебетом 023 при отриманні,  за кредитом 023 під час повернення. 

Податок на прибуток

Розділ ІІІ ПКУ не передбачає різниці по операціям з тарою. Щоправда, якщо мовиться про інвентарну тару, як об’єкт основних засобів, то у продавця можуть виникнути різниці згідно зі ст. 138 ПКУ.

ПДВ

Під час придбання тари у торговельного підприємства виникає право на податковий кредит на підставі зареєстрованої постачальником податкової накладної. У випадку передачі тари покупцю з переходом права власності на неї, мовиться про операцію постачання товарів (пп. 14.1.191 ПКУ). Відповідно продавець має нарахувати податкові зобов’язання, а бази оподаткування визначається згідно п. 189.1 ПКУ.

Також п. 189.2 ПКУ передбачено, що вартість неінвентарної тари не включається до бази оподаткування, якщо:

• за договором вона визначена як зворотна (заставна);
• строк повернення становить не більше 12 місяців із моменту надходження.

За умови неповернення неінвентарної тари в зазначений термін, мають бути нараховані податкові зобов’язання. Тобто отримувач тари у звітному періоді, в якому закінчується дванадцятий календарний місяць з моменту надходження такої зворотної тари, повинен визначити податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з вартості зворотної тари; скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, яку залишає в себе.

У постачальника податкові зобов’язання з ПДВ у випадку неповернення зворотної тари не виникають (див. категорію 101.07 ЗІР).