Товари в дорозі: облік, документування

Що таке товари в дорозі

Товари в дорозі – це товари, які призначені покупцеві й транспортуються на його склад, але ще або не прийняті покупцем, або ще до нього не дісталися.

Згідно п. 3 НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» активи – ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод.

Зазвичай:

• покупець включає до складу матеріальних активів товари, які їм придбані й перебувають у дорозі тільки, якщо до нього перейшло право власності на них;
• продавець повинен ураховувати в складі матеріальних активів товари, які він відвантажив покупцеві і які ще перебувають у дорозі, поки він не передав ще покупцеві право власності на такі товари.

Момент переходу права власності, як правило, визначають згідно з умовами поставки, зазначеним у договорі купівлі-продажу.

Визнання товарів активом (запасами)

За загальним правилом запаси визнають активом, якщо (п. 2 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Мінфіну від 10.01.2007 р. № 2):

• підприємству перейшли ризики й вигоди, пов’язані з правом власності на придбані (отримані) запаси;
• підприємство здійснює управління та контроль за запасами;
• існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від їхнього використання;
• вартість запасів можна достовірно визначити.

А що таке економічна вигода? Це відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV (далі – Закон № 996) потенційна можливість одержання підприємством коштів  від використання активів.

Контроль же підприємством ресурсів випливає із права власності на активи.

За міжнародними стандартами бухобліку контроль може також виходити з іншого юридичного права у відношенні того або іншого активу: наприклад, використання активу на умовах оренди (лізингу), позики тощо.

Товари є оборотними активами, адже призначені для реалізації чи використання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу. Й одночасно такі оборотні активи визнають запасами відповідно до НП(С)БО 9 «Запаси», тобто не лише якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їх використанням, а й ще їх вартість може бути достовірно визначена.

Підставою для бухобліку господарських операцій є первинні документи (ч. 1 ст. 9 Закону № 996).

Власність на товари

Відповідно до ст. 334 ЦКУ право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв’язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов’язання доставки.

Переданням майна також вважають вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.

Нерідко в договорах купівлі- продажу (поставки товарів) використовуються умови поставки, відповідно до  яких зобов’язання продавця вважаються виконаними після надання товару покупцеві в зазначеному пункті доставки.

Іноді товари відвантажуються на умовах, відповідно до  яких продавець зобов’язаний надати товар у розпорядження покупцеві на своєму підприємстві або складі. І не несе відповідальності ні за навантаження товару на транспортні засоби, надавані покупцем, ні за транспортування. Тому покупець із моменту одержання товару на складі продавця стає його власником і при цьому несе всі витрати й ризики, пов’язані з перевезенням товару від продавця до місця призначення.

Якщо ж товари відвантажуються на умовах, коли всі витрати й ризики до прибуття товару до одержувача несе продавець, то право власності на товари переходить до покупця в момент передачі товару в зазначеній адресі. А поки товар перебуває в дорозі до пункту доставки, його власником  залишається продавець.

Для того щоб покупець міг включити товари в дорозі до своїх активів, йому слід мати відповідні документи, що підтверджують його право власності: транспортні документи ((ТТН, міжнародні накладні, коносаменти, авіаційні накладні та інші), електронне повідомлення тощо.

Відзначимо, що Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну від 30.11.1999 р. № 291 (далі – Інструкція № 291) не передбачене окремого субрахунку для обліку товарів в дорозі. Тому покупець може самостійно завести окремий субрахунок для обліку товарів, які ще не поступили на його склад, але на які в нього вже є право власності: наприклад, субрахунок 287.

Разом з тим Інструкцією № 291 передбачене, що на рахунку 20 «Виробничі запаси» відображається інформація про наявність і рух належних підприємству запасів сировини й матеріалів, у тому числі сировина й матеріали в дорозі й переробці.

Якщо вам важливі нюанси бухобліку не лише на тему обліку товарів в дорозі, тоді реєструйтеся на безкоштовну вебінарну серію, де розберемо найактуальніші проблеми законодавства та бухгалтерії.

Зареєструватись на вебінар ✅

Облік товарів в дорозі

Згідно НП(С)БО 15 «Дохід» дохід від реалізації товару визнається в бухгалтерському обліку у випадку наявності декількох умов, одним з яких є передача покупцеві ризиків і вигід, пов’язаних із правом власності на товари.

А згідно з НП(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» поточна заборгованість виникає в момент визнання доходу. Отже до моменту фактичного переходу права власності як дохід або дебіторська заборгованість товар в дорозі не визнається.

Право власності переходить на дату отримання покупцем товару на свій склад

При цьому відвантаження та перехід права власності відбувається у різних місяцях звітного періоду.

Завважимо, що відповідно до п. 187.1 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів є подія, яка сталася раніше: дата отримання коштів від покупця або дата відвантаження товарів.

ПКУ не пояснює, що це таке.

На думку податківців з метою оподаткування ПДВ при здійсненні операцій з постачання товарів, оплата за які не відбулася і постачальник не визначає податкові зобов’язання за касовим методом, датою відвантаження товарів, на яку постачальником мають бути нараховані податкові зобов’язання з ПДВ та складена відповідна податкова накладна, вважається наступна дата (див. ІПК ДПСУ від 08.08.2025 р. № 4290/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК). Мовиться про дату, на яку припадає початок передачі товару від постачальника або безпосередньо покупцю, або організації, яка здійснюватиме доставку покупцю цього товару будь-яким способом (перевезення, пересилання тощо).

Датою, на яку припадає початок передачі (переміщення) товару, є дата, яка визначає фізичне переміщення товару зі складу (або будь-якого місця зберігання) продавця з метою доставки зазначеного товару покупцеві, підтверджена відповідними первинними документами.

При цьому дата виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів не залежить від дати переходу права власності на товар.

Облік у продавця

Жовтень 2025 року

Дт 287 Кт 281 – відвантажено товар;

Дт 643 Кт 641 – нарахуваний ПДВ з постачання;

Листопад 2025 року

Дт 361 Кт 702 – визнано дохід від реалізації;

Дт 702 Кт 643 – списано раніше нарахований ПДВ;

Дт 902 Кт 287 – списано собівартість реалізованого товару.

Облік у продавця

На дату отримання товару на свій склад покупець визнає відповідно НП(С)БО 9 товари запасами: Дт 281 Кт 631.

Щодо ПДВ, то право на податковий кредит виникає на підставі раніше складеної та зареєстрованої податкової накладної теж на дату фактичного отримання товару на склад (п. 198.2 ПКУ): Дт 644 Кт 631.

Право власності переходить на дату відвантаження продавцем товару на власному складі

Облік у продавця

Дт 361 Кт 702 – визнано дохід від реалізації;

Дт 702 Кт 644 – списано раніше нарахований ПДВ;

Дт 902 Кт 281 – списано собівартість реалізованого товару.

Облік у покупця

Дт 281 Кт 631 – отримано товар на складі продавця;

Дт 641 Кт 631 – визнано податковий кредит з ПДВ на підставі зареєстрованої податкової накладної.

Інвентаризація товарів у дорозі

Завважимо, що у цьому випадку інвентаризаційна комісія не перевіряє фактичну наявність запасів шляхом їх перерахунку, переважування чи перемірювання, як це передбачено  п. 4.2 розд. ІІІ Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом Мінфіну України від 02.09.2014 р. № 879 (далі –  Положення № 879). Вона лишень оброблює дані з відповідних документів на такі товари.  Себто на товари, що  знаходяться в дорозі складають окремі інвентаризаційні описи (п. 10 розд. ІІ Положення № 879).

Обґрунтувати суми товарів в дорозі, яка відображається на бухоблікових рахунках слід належно оформленими документами. Це можуть бути рахунки постачальників, копіями платіжних вимог (рахунків-фактур), що пред’явлені покупцям, охоронними розписками, які переоформлені на дату проведення інвентаризації або близьку до неї (п. 4.3 розд. ІІІ Положення № 879).