Транспортно-експедиторські послуги: ПДВ-облік

Хто такий експедитор

Відносини у сфері транспортно-експедиторської діяльності (ТЕД) регулює в першу чергу Закон України «Про транспортно-експедиторську діяльність»   від 01.07.2004 р. № 1955-IV (далі – Закон № 1955). Є також низка інших нормативно-правових актів, які впливають на здійснення ТЕД. Відповідно до них експедитор зобов’язується за плату і за рахунок клієнта виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу (ст. 1, 9 Закону № 1955, ч. 1 ст. 929 ЦКУ, ч. 1 ст. 316 ГКУ).

Договір експедирування укладають у письмовій формі, замовник та експедитор мають дійти згоди щодо всіх його істотних умов, у тому числі, щодо виду послуг експедитора (ст. 9 Закону № 1955). Загалом деталізований перелік послуг наведено у ст. 8 Закону № 1955, зокрема, експедитор: 

• забезпечує оптимальне транспортне обслуговування, а також організовує перевезення вантажів різними видами транспорту;
• фрахтує судна та залучає інші транспортні засоби і забезпечує їх подачу в порти, на залізничні станції, склади, термінали або інші об’єкти для своєчасного відправлення вантажів;
• здійснює роботи, пов’язані з прийманням, накопиченням, подрібненням, доробкою, сортуванням, складуванням, зберіганням, перевезенням вантажів;
• організовує охорону вантажів під час їх перевезення, перевалки та зберігання;
• організовує експертизу вантажів;
• здійснює страхування вантажів та своєї відповідальності;
• забезпечує підготовку та додаткове обладнання транспортних засобів і вантажів згідно з вимогами нормативно-правових актів щодо діяльності відповідного виду транспорту;
• здійснює розрахунки з портами, транспортними організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів;
• надає інші допоміжні та супутні перевезенням транспортно-експедиторські послуги, що передбачені договором транспортного експедирування і не суперечать законодавству.

При цьому клієнт відшкодовує експедитору витрати, понесені у зв’язку з виконанням договору. Стаття 9 Закону № 1955 виокремлює:

• плату експедитора, яку він отримує від клієнта за належне виконання договору;
• компенсацію витрат експедитора на оплату інших осіб, залучених до виконання договору. Завважимо, що таке відшкодування зі сторони замовника не включають до плати експедитора.

Експедитор може діяти від свого імені, і тоді до договору застосовують положення договору комісії. Якщо експедитор діє від імені замовника, тоді договір має ознаки договору доручення. Але для обліку з ПДВ це не має значення, позаяк порядок оподаткування для обох видів посередницьких договорів однаковий: його описано у п. 189.4 ПКУ. Крім того, щодо  податкових наслідків ПДВ є роз’яснення в Узагальнюючій податковій консультації щодо порядку оподаткування податком на додану вартість транспортно-експедиторської діяльності, затвердженій наказом ДПСУ від 06.07.2012 р. № 610 (далі – УПК № 610).

Отже, операції між клієнтом та експедитором, а також між експедитором та надавачами послуг (перевізниками, іншими експедиторами тощо) вважають окремими операціями з постачання послуг. На кожному етапі постачання послуг експедитора визначають базу оподаткування за ст. 188 ПКУ, а сторони договору визначають податкове зобов’язання та податковий кредит відповідно до вимог ст.187 та ст. 198 ПКУ (п.189.4 ПКУ), складають податкові накладні тощо. 

Якщо вам важливі нюанси обліку не лише на тему обліку транспортно-експедиторських послуг, тоді реєструйтеся на безкоштовну вебінарну серію, де розберемо найактуальніші проблеми законодавства та бухгалтерії.

Зареєструватись на вебінар ✅

ПДВ у експедитора

На дату отримання коштів від клієнта експедитор за правилом «першої події» згідно ст.187 ПКУ нараховує ПДВ та складає податкову накладну (див. відповідь на запитання 2 УПК № 610). Також правило «першої події» згідно ст.198 ПКУ експедитор застосовує під час формування податкового кредиту за послугами третіх осіб (див. відповідь на запитання 4 УПК № 610).

У податковій накладній експедитор має навести номенклатуру послуг та коди згідно з ДКПП: «при виконанні визначених договором транспортно-експедиційних послуг на дату виникнення податкових зобов’язань в податковій накладній окремими рядками відображається вартість експедиторських послуг та вартість послуг з перевезення з зазначенням відповідного коду послуги згідно з ДКПП» (див., наприклад, ІПК ГУ ДФС у м. Києві від 13.06.2017 р. № 604/ІПК/10/26-15-12-01-18).

Код ДКПП експедиторських послуг – 52.29 «Послуги допоміжні щодо транспортування інші».

Для коштів, отриманих у рахунок сплати транспортних послуг з перевезення варто зазначати кодування для відповідного виду перевезення:

• cкажімо, для автомобільних перевезень – 49.41 «Перевезення вантажів дорожніми транспортними засобами»;
• для залізничних – 49.20 «Перевезення вантажів залізничним транспортом».

А якщо надавачем послуг з перевезення є неплатник ПДВ?  У відповіді на питання 1 УПК № 610 контролери зазначають: «Якщо перевізник не є платником ПДВ, то вартість наданих таким перевізником послуг не збільшує базу оподаткування ПДВ у експедитора при наданні транспортно-експедиторських послуг замовнику».

Тож під час одержання від замовника коштів на придбання таких послуг у експедитора не виникає податкового зобов’язання.

ПДВ у замовника

Якщо платник ПДВ забезпечує коштами експедитора (тобто авансує витрати), він отримає  право на податковий кредит за правилом «першої події» зі ст.187 ПКУ.

• ПДВ у перевізника

Безпосередній виконавець надає послугу експедитору та складає на нього податкову накладну за правилом «першої події» зі ст.187 ПКУ, тобто або на дату отримання оплати, або ж на дату складання документа, який підтверджує надання послуги (див. відповідь на запитання 4 УПК № 910).