Трудовий договір: зразок й особливості укладання

Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) трудовим договором вважають угоду між працівником і власником підприємства. За такою угодою працівник зобов’язується виконувати визначену нею роботу з дотриманням внутрішнього трудового розпорядку. Роботодавець (власник підприємства чи фізична особа) зобов’язується:

виплачувати працівникові заробітну плату;

забезпечувати необхідні для цього умови праці, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Укласти трудовий договір працівник може на одному або одночасно на декількох підприємствах.

Трудовий договір може бути:

• безстроковим, що укладається на невизначений строк;

• на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;

• таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Про строковий трудовий договір ми розповідали в статті «Строковий трудовий договір». Зокрема, у ній ми навели зразок строкового трудового договору.

Нагадаємо, що як правило, трудовий договір укладають у письмовій формі. Причому письмова форма є обов’язковою, зокрема (ч. 1 ст. 24 КЗпП):

• при організованому наборі працівників;

• при укладенні контракту;

• у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;

• при укладенні трудового договору з неповнолітнім.

Зверніть увагу на заборону укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров’я.

Також важливо пам’ятати, що при укладенні трудового договору сторони трудової угоди  можуть обумовити  випробування. Про це має бути застереження в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. 

Докладно про випробувальний строк ми розповідали в статті «Випробувальний строк: як встановити та оформити».

КЗпП (п. 3 ч. 1 ст. 23) допускає можливість укладання трудового договору на час виконання певної роботи. Зрозуміло, що при укладенні такого трудового договору сторони домовляються не про конкретний строк, а про те, що даний трудовий договір укладено на час виконання певної роботи. 

Строковий і безстроковий трудовий договір оформлюють згідно з вимогами ст. 24 КЗпП. Себто  видають  наказ (розпорядження) про прийом на роботу. 

Якщо вам важливі нюанси трудового законодавства не лише на тему трудового договору, тоді реєструйтеся на безкоштовну вебінарну серію, де розберемо найактуальніші проблеми законодавства та бухгалтерії.

Зареєструватись на вебінар

Трудовий договір з нефіксованим робочим часом

Поняття трудових договорів з нефіксованим робочим часом запроваджено Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання трудових відносин з нефіксованим робочим часом» від 18.07.2022 р. № 2421-IX (далі – Закон № 2421).  Закон № 2421 набрав чинності 10.08.2022 р.  Відповідно до ст. 21¹ КЗпП, доповненою саме Законом № 2421, трудовий договір з нефіксованим робочим часом –  це особливий вид трудового договору. Його умови не встановлють конкретний час виконання роботи, обов’язок працівника виконувати яку виникає виключно у разі надання роботодавцем передбаченої цим трудовим договором роботи без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно, але з дотриманням умов оплати праці, передбачених ст. 21¹ КЗпП.

За трудовим договором з нефіксованим робочим часом працівнику не встановлюють чіткого режиму роботи. Роботодавець визначає, коли саме (дні, години) можна задіяти працівника для виконання його функціональних обов’язків. 

Примірну форму трудового договору з нефіксованим робочим часом затверджено наказом Мінекономіки від 26.10.2022 р. № 4179. Примірна форма цього договору має необов’язковий та рекомендаційний характер.

Роботодавець може прийняти працівника за трудовим договором з нефіксованим робочим часом як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.

Кількість трудових договорів з нефіксованим робочим часом у одного роботодавця не може перевищувати 10% загальної кількості трудових договорів, стороною яких є цей роботодавець. Роботодавець, який використовує працю менше ніж 10 працівників, може укладати не більше одного трудового договору з нефіксованим робочим часом.

Відповідно до ч. 5 ст. 21¹ КЗпП, у трудовому договорі з нефіксованим робочим часом має зазначатися, зокрема, інформація про:

• спосіб та мінімальний строк повідомлення працівника про початок виконання роботи, який повинен бути достатнім для своєчасного початку виконання працівником своїх обов’язків;

• спосіб та максимальний строк повідомлення від працівника про готовність приступити до роботи або про відмову від її виконання у випадках, передбачених ч. 8 ст. 21¹ КЗпП;

• інтервали, під час яких від працівника можуть вимагати працювати (базові години та дні).

Кількість базових годин, під час яких від працівника можуть вимагати працювати, не може перевищувати 40 годин на тиждень, а кількість базових днів не може перевищувати 6 днів на тиждень.

Зверніть також увагу на абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП. Ним передбачений штраф у разі:

• оформлення працівника за трудовим договором з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу, установленого на підприємстві – 10 мінімальних зарплат у розмірі, встановленому на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та ФОП – роботодавців, які є платниками єдиного податку 1-3 груп, застосовується попередження;

• за повторне вищезазначене порушення (протягом двох років з дня виявлення), – 30 мінімальних зарплати, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.

Згідно ст. 21¹ КЗпП працівникам із нефіксованим робочим часом зарплату виплачують за фактично відпрацьований час, а відрядникам – за встановленими у трудовому договорі відрядними розцінками. 

Трудовий договір з нефіксованим робочим часом передбачає виконання роботи за нестандартних умов праці. Себто роботодавець надає і оплачує роботу, а працівник її виконує – лише за наявності такої роботи.

На практиці такий вид договору доцільний, коли у роботодавця виникає потреба у залученні до праці осіб на нерегулярній основі для виконання робіт з непостійним, але повторюваним характером. 

Працівник має право відмовитися від виконання роботи, якщо:

• роботодавець вимагає виконання роботи поза межами базових днів та годин, встановлених трудовим договором з нефіксованим робочим часом;

• роботодавець вимагає виконання роботи  в межах базових днів та годин, встановлених у трудовому договорі з нефіксованим робочим часом, але повідомив про це працівника із порушенням мінімальних строків повідомлення, визначених у такому договорі;

• роботодавець вимагає виконання роботи в межах базових днів та годин, встановлених у трудовому договорі з нефіксованим робочим часом, але працівник перебуває в стані тимчасової непрацездатності, засвідченої в установленому порядку;

• роботодавець вимагає виконання роботи в межах базових днів та годин, встановлених у трудовому договорі з нефіксованим робочим часом, але працівник залучений до виконання державних або громадських обов’язків.

Єдиний внесок. Відповідно до абз. 4 ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI відносно працівників із нефіксованим робочим часом ставка єдиного внеску застосовується лише до фактично нарахованого доходу.

Трудові та соціальні гарантії. Виконання роботи на умовах нефіксованого робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників (ч. 15 ст. 21¹ КЗпП). Себто такі працівники мають право на усі види відпусток, у т. ч. соціальні, на лікарняні за весь календарний період непрацездатності. 

Перехід на нефіксований час не розглядають як зміну істотних умов праці, яку за своєю ініціативою згідно зі ст. 32 КЗпП може застосувати роботодавець з попередженням за 2 місяці, а під час війни без попередження взагалі.

Для запровадження нефіксованого робочого часу потрібне укладення письмового трудового договору, себто має бути бажання обох сторін. Тож з вже працюючим робітником можна укласти трудовий договір із нефіксованим робочим часом. Причому не мовиться про працевлаштування заново, а просто про зміну умов трудового договору.