Вахтовий метод роботи: нюанси організації, оформлення, оплати

Вахтовий метод: визначення

Основні положення про вахтовий метод організації роботи наведені у додатку 1 до постанови Держкомпраці, Секретаріату ВЦРПС, МОЗ СРСР від 31.13.87 р. № 794/33-82, яка є чинною на даний момент.

Вахтовий метод – це особлива форма організації робіт, яка полягає в використанні трудових ресурсів поза місцем їх постійного проживання, коли не може бути забезпечене щоденне повернення працівників до місця постійного проживання. Робота організовується за спеціальним режимом праці зазвичай при підсумованому обліку робочого часу, а міжвахтовий відпочинок надається в місцях постійного проживання (п. 1.1 Положення № 794).

Перелік підприємств та організацій, на яких може застосовуватися вахтовий метод роботи, визначено у додатку 2 до Положення № 794. Цей перелік не є виключним, тож підприємство має право самостійно вирішувати, коли і для яких категорій працівників доцільно застосовувати вахтовий метод роботи.

Місцем роботи при вахтовому методі вважаються об’єкти (ділянки), на яких здійснюється безпосередня трудова діяльність. Направлення працівника на вахту не є службовим відрядженням (п. 1.1 р. І Положення № 794).

Переміщення працівників у зв’язку зі зміною місця дислокації об’єктів (дільниць) роботи не є переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівників відповідно до абз. 2 п. 1.1 Положення № 794.

Рішення про запровадження вахтового методу роботи приймає керівник підприємства за погодженням з виборним органом первинної профспілки (профспілковим представником) на підставі техніко-економічних розрахунків з урахуванням ефективності його застосування (п. 1.4 р. І Положення № 794). Застосування вахтового методу роботи можна передбачити колдоговором або затвердити локальний акт підприємства за погодженням з профспілкою чи представниками трудового колективу у вигляді Положення про вахтовий метод роботи. У цьому документі фіксують категорії працівників, для яких запроваджується вахтовий метод роботи, тривалість вахти, тривалість щоденної роботи та міжвахтового відпочинку.

Тут само визначають особливості розрахунку нормальної тривалості робочого часу, складання графіків роботи (змінності) і ознайомлення з ними працівників, ведення обліку робочого часу, підрахунку невідпрацьованого з поважних причин часу. Крім того, у Положенні про вахтовий метод роботи слід відобразити умови щодо забезпечення працівників житлом та їх доставки до місця безпосередньої роботи та назад, види компенсації за таку роботу.

Організація роботи і робочий час при вахтовому методі

Вахтовий (змінний) персонал в період перебування на об’єкті (ділянці) може проживати в спеціально створених вахтових селищах, польових містечках, а також в інших спеціально обладнаних під житло приміщеннях (п. 1.2 р. І Положення № 794).

Часом вахти вважаються періоди виконання робіт і міжзмінного відпочинку на віддаленому об’єкті (ділянці). Тривалість вахти не повинна перевищувати одного місяця, у виняткових випадках вона може бути збільшена до двох місяців: якщо це передбачено колдоговором чи іншим нормативним актом роботодавця. Конкретна тривалість вахти та міжзмінного відпочинку встановлюється у Положенні про вахтовий метод роботи.

Проїзд працівників від місця їх постійного проживання до пункту збору і до місця роботи (об’єкта, ділянки) і назад має оплачуватися підприємством (п. 2.5 р. II Положення № 794). Ці моменти слід зафіксувати у колдоговорі чи іншому локальному акті підприємства.

Якщо вам важливі нюанси обліку не лише на тему обліку вахтової роботи, тоді реєструйтеся на безкоштовну вебінарну серію, де розберемо найактуальніші проблеми законодавства та бухгалтерії.

Зареєструватись на вебінар ✅

Графік роботи та облік робочого часу при вахтовому методі роботи

При вахтовому методі організації робіт встановлюють, як правило, підсумований облік робочого часу з обліковим періодом: місяць, квартал, півріччя, але не більше, ніж рік.

Обліковий період охоплює весь робочий час, час у дорозі від місця знаходження підприємства чи пункту збору до місця роботи і назад та час відпочинку, що припадає на даний календарний відрізок часу. Для осіб, яких прийнято на роботу чи звільнено з роботи в середині облікового періоду, потрібно прописати особливий порядок визначення облікового періоду (відповідно з моменту прийняття чи до моменту звільнення).

У разі застосування підсумованого обліку робочого часу тривалість робочого часу за обліковий період (згідно з графіками роботи) не повинна перевищувати нормального числа робочих годин, розрахованих з урахуванням ст.ст. 50 і 51 КЗпП.

Робочий час і час відпочинку регламентуються графіком роботи на вахті, який затверджує роботодавець за погодженням з профспілкою, і доводить до відома працівників не пізніше ніж за один місяць до введення його в дію. У графіках також передбачаються дні, необхідні для доставки працівників на вахту і назад

Дні перебування в дорозі до місця роботи і назад у норму робочого часу не включаються і можуть припадати на дні міжвахтового відпочинку. Тривалість щоденної роботи (зміни) не повинна перевищувати 12 годин (п. 4.2 р. IV Положення № 794).

При розробці графіків роботи (змінності) слід враховувати:

• час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) визначають у Правилах внутрішнього трудового розпорядку (ПВТР) і графіку роботи чи змінності (ст. 57 КЗпП);
• тривалість перерви в роботі між змінами має бути не меншою подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні (включаючи і час перерви на обід), але при вахтовому методі роботи тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку може бути зменшена до 12 годин;
• призначення працівника на роботу протягом двох змін підряд заборонено (ст. 59 КЗпП);
• час початку і закінчення перерви встановлюють ПВТР, перерву надається, як правило, через 4 години й не більше двох годин, але її не включають у робочий час (ст. 66 КЗпП);
• тривалість щотижневого безперервного відпочинку має бути не менше 42 годин (ст. 70 КЗпП).

Невикористані під час вахти години щоденного (міжзмінного) відпочинку, а також дні щотижневого відпочинку підсумовують і надають у вигляді додаткових вільних від роботи днів (під час міжвахтового відпочинку) протягом облікового періоду. Число днів щотижневого відпочинку повинно бути не менше числа повних тижнів цього місяця. Дні щотижневого відпочинку можуть припадати на будь-які дні тижня (п. 4.3 р. IV Положення № 794).

Кількість додаткових вільних від роботи днів визначають, розділивши час, відпрацьований понад норму тривалості робочого часу, на нормальну тривалість робочого дня (абз. 2 п. 8 Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджених наказом Мінпраці від 19.04.2006 р. № 138).

Оплата роботи при вахтовому методі роботи

З огляду на п. 5.1 р. V Положення № 794 при вахтовому методі роботи здійснюється оплата праці:

• робітників-відрядників – за обсяг виконаних робіт за укрупненими, комплексними і іншими чинними нормами і розцінками;
• робітників-погодинників – за весь фактично відпрацьований час в годинах з розрахунку встановлених тарифних ставок відповідно до встановленого розряду;
• майстрів, виконробів, начальників дільниць (змін) та іншого персоналу, який безпосередньо здійснює керівництво на об’єкті (ділянці), – за весь фактично відпрацьований за графіком час (в годинах) з розрахунку встановлених місячних посадових окладів;
• інших керівників, фахівців і службовців, які також працюють на вахті, – за фактично відпрацьований час (у днях) з розрахунку встановлених місячних посадових окладів.

Преміювання працівників здійснюється відповідно до діючого на підприємстві положенням про преміювання (п. 5.2 р. V Положення № 794).

У разі оплати роботи виконроба (майстра) на вахті за місячним окладом:

• місячний оклад виплачують, якщо за місяць відпрацьовано не менше кількості годин, встановлених графіком роботи, коли менше – нараховують пропорційно відпрацьованому часу (див. лист Мінсоцполітики від 21.02.2017 р. № 242/0/102-17/2827);
• оплачують роботу у святкові і неробочі дні, розділивши місячну тарифну ставку (оклад) працівника на місячну норму тривалості робочого часу, що встановлені для працівника за відповідний місяць (див. лист Мінсоцполітики від 18.08.2017 р. № 1537/0/102-178);
• надурочні години оплачують виходячи із середньогодинної ставки за обліковий період, яку отримують, розділивши місячний оклад (ставку) на середньомісячне число годин за обліковий період  (див. лист Мінсоцполітики від 24.04.2017 р. № 1264/0/101-17/282).

Якщо роботу оплачують за погодинною системою, визначають годинну ставку, яку використовують для оплати відпрацьованих згідно з графіком годин роботи. Годинна ставка може змінюватися лише на початку календарного року та у разі зміни місячної тарифної ставки робітника відповідної професії (з урахуванням кваліфікації та встановленого тарифного розряду).

При відрядній оплаті праці зарплату нараховують залежно від виконаних обсягів робіт і відрядної розцінки, встановленої для певного виду будівельних робіт відповідно до їх тарифікації. Для визначення відрядних розцінок використовують саме годинну (чи денну) ставку, встановлену залежно від тарифікації виду робіт.

Надурочні години роботи при відрядній оплаті праці оплачують, доплачуючи 100% тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, – за всі відпрацьовані надурочні години (ч. 2 ст. 106 КЗпП).

Для працівників, робота яких виконується вахтовим методом, можуть встановлюватися надбавки за вахтовий метод роботи відповідно до постанови КМУ від 31.03.99 р. № 490 «Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер». Вона передбачає надбавку за вахтовий метод роботи, граничний розмір такої надбавки за день в межах України не може перевищувати граничного розміру добових, встановленого КМУ для відряджень по Україні.

Надбавка за пересувний характер робіт встановлюється в цілях компенсації підвищених витрат, пов’язаних із частою передислокацією організації або відірваністю від постійного місця проживання (див. лист Мінпраці від 13.09.2006 р. № 905/13/84-06).

На практиці надбавку за вахтовий метод роботи можна встановлювати й у відсотках до тарифної ставки чи окладу. Рішення про встановлення такої надбавки роботодавець приймає самостійно (див. лист Мінсоцполітики від 15.11.2013 р. № 491/13/116-13).

Надбавку за вахтовий метод роботи оподатковують ПДФО та військовим збором. ЄСВ не нараховують (п.10 Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою КМУ від 22.12.2010 р. № 1170).

А ось компенсацію вартості витрат на проїзд та проживання оподатковують ПДФО та військовий збір (див. категорію 103.02 ЗІР), адже її суми податківці вважають компенсаційними виплатами, що включаються до складу заробітної плати.