Валюта в діяльності ФОП

Все більше приватних підприємців використовують у своїй діяльності інвалюту. Поговоримо про те, як підприємцям із нею працювати.

Банківський рахунок

Підприємцю необхідно відкрити підприємницький рахунок для ведення своєї господарської діяльності, оскільки використовувати особистий (не підприємницький) рахунок заборонено. Обмеження за кількістю рахунків немає і ФОП може відкрити два і більше рахунків, виходячи із практичної необхідності.

Для отримання інвалюти відкривається окремий рахунок (за кількістю валютних рахунків обмежень також немає), але, зверніть увагу, у банку може бути доступний мультивалютний рахунок.

Крім рахунку ФОП активно користуються картками. За допомогою платіжної картки можна здійснювати безготівкові платежі та знімати готівку і в касі банку, і за чеком.

Якщо картка емітована банком до іншого рахунку ФОП, то вона може перерахувати кошти на рахунок картки. Якщо картка емітована до основного рахунку ФОП, перераховувати кошти не потрібно.

Але платіжною картою до валютного рахунку можна користуватися тільки за кордоном і для: зняття готівки, оплати витрат на відрядження або представницьких витрат (оплата готелю, харчування, послуги перекладача та ін. витрати). Під час оплати сума конвертуватиметься за курсом обслуговуючого банку. А в обліку таке списання відображають за курсом НБУ, а не за комерційним курсом банку.

Первинні документи 

Усі ФОП мають вести облік доходів, виходячи з первинних документів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків і зборів.

Що це означає? По факту це означає, що під кожне надходження грошей краще, щоб був акт або накладна. Бо податківці під час перевірки вимагатимуть первинні документи, що підтверджують дані, зазначені в декларації. А первинним документом, що підтверджує отримання доходів, може бути банківська виписка, акт наданих послуг тощо. договори, акти зі своїми контрагентами. Якщо мова йде про експорт послуг крім послуг транспортування (умовно кажучи, ФОП надає послуги закордонної компанії), достатньо оформити інвойс в електронному вигляді.

Використання інвалюти в розрахунках

Обов’язкового продажу інвалюти немає, інвалюта може зберігатися на підприємницькому рахунку необмежений час. При цьому перерахувати валюту на свій особистий валютний рахунок офіційно не можна, бо дана операція заборонена (п. 113 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від  02.01.2019 р.  № 5, далі – Положення № 5). Тому перекинути її на рахунок фізособи не вийде.

Але деякі банки оминають цю заборону (проводять подвійну конвертацію: валюта в гривню і назад, а витрати по комісії, що виникла, приймають на себе). 

Знімати валюту дозволено тільки на закордонні відрядження (пп. 16 п. 109  Положення № 5). Та і розрахунки за ЗЕД-операціями з використанням готівкової валюти заборонені (п. 16 Положення № 5). Але можна продати валюту, а зараховані від продажу гривні зняти готівкою і конвертувати назад уже в статусі звичайної фізичної особи.

Для зняття валюти на закордонне відрядження варто керуватися правила окремого банку, де відкрито рахунок ФОП.

Так, у ПриватБанку передбачена можливість отримання валютної готівки з метою відрядження за кордон. При цьому є свої особливості:

• знадобиться подання в банк деяких документів, а саме наказ на відрядження та лист-розрахунок потрібно додати в Приват 24 для Бізнесу (ЗЕД – Валютні операції – Договори – Додати договір – На відрядження);

• комісія складає 3% від суми виданих коштів в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату видачі готівкових коштів;

• існують встановлені ліміти – не більше 100 000 грн на день в еквіваленті.

Зверніть увагу, готівку в касі потрібно замовити завчасно через керуючого відділенням.

Крім того, у ПриватБанку можна отримати корпоративну картку.

Такою карткою можна розрахуватись тільки за кордоном. При цьому все одно необхідно надавати документи для відрядження. Після погодження з менеджером банку необхідна сума валюти переноситься на цю картку.

Комісія за зняття готівки за кордоном – 2% + може бути комісія банку-еквайра.

До речі, згідно постанови Правління НБУ від 02.09.2022 р. № 197 банк не має права купувати іноземну валюту за дорученням клієнта резидента (крім фізособи), який має кошти в інвалютах, розміщених на його поточних, вкладних (депозитних) та інших рахунках

На дату купівлі іноземної валюти уповноважений банк зобов’язаний контролювати, чи є у клієнта – госпсуб’єкта залишки інвалюти на власних рахунках. Але звичайних фізосіб (не ФОП) це не стосується.

Тож для цілей здійснення операції з купівлі інвалюти клієнт-резидент зобов’язаний надати банку інформацію про загальну суму коштів в інвалютах, що розміщені на його поточних, вкладних (депозитних) та інших рахунках. Таким чином, для здійснення розрахунків в інвалюті госпсуб’єкт спочатку має використовувати наявну в нього власну інвалюту, і лише після цього купувати інвалюту на міжбанку.

І не слід забувати про ліміт за операціями у інвалюті: в один операційний день за одним ЗЕД-контрактом можна проводити платежі на суму не більше ніж 400 тис. грн (ст. 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 р. № 361-IX).

Зняття готівки чи розрахунок за придбані товари за допомогою корпоративної картки або здійснення будь-яких інших платежів потрібно буде документально підтвердити. Цих документів вимагає під час перевірки податкова. Проте згідно з абз. 1 п. 296.1 ПКУ ФОП – платник ЄП 3-ї групи, яка не є платником ПДВ, веде облік у довільній формі через щомісячне відображення отриманих доходів. По суті, такий ФОП не повинен мати підтвердних документів на зроблені витрати, а повинен лише вести облік своїх доходів. Але щоб переконати податківців під час перевірки й уникнути відповідальності за порушення валютного законодавства, знадобляться документи й аргументи, тож краще зберігати їх.

Якщо вам важливі нюанси бухгалтерії ФОП не лише на тему валюти, тоді реєструйтеся на безкоштовну вебінарну серію, де розберемо найактуальніші проблеми законодавства та бухгалтерії.

Зареєструватись на вебінар

Облік доходу в інвалюті

При обчисленні доходу у інвалюті дохід обраховується наступним чином:
інвалюта, отриману ФОП переводиться в гривню за курсом НБУ на дату отримання інвалюти. Далі ця сума у ​​гривні вказується у податковій декларації. 

Якщо ФОП – єдиноподатник, то при надходженні інвалютної виручки дохід, отриманий у інвалюті, перераховується за офіційним курсом НБУ на дату отримання такого доходу — зарахування інвалюти на поточний валютний рахунок (п. 292.5 ПКУ). Подальший перерахунок інвалюти, що обліковується на кінець звітного періоду на поточному валютному рахунку підприємця – єдиноподатника, не здійснюється. Тому курсові різниці ФОП-єдиноподатник не розраховує і підстав для відображення ЄП-доходу не виникає.

Підприємці – загальносистемники отриману інвалютну виручку включають до складу підприємницького доходу шляхом перерахунку її в гривні за офіційним курсом НБУ, що діяв на дату фактичного отримання на поточний валютний рахунок. Ну а оскільки підприємці бухобліку не ведуть і норми валютного НП(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів» на них не поширюються, вони не зобов’язані розраховувати курсові різниці і відображати їх у складі своїх доходів (чи витрат).

Якщо ж валюту продати, то  у підприємців – загальносистемників:

• додатна різниця (між комерційним курсом продажу і курсом НБУ, за яким раніше був відображений валютний дохід) включається в дохід підприємця;

• включення від’ємної різниці у витрати підприємця не передбачено (див. категорію 104.05 ЗІР, що діяла до 07.02.2019 р.; лист ДФСУ від 31.07.2018 р. № 3337/Г/99-99-13-01-02-14/ІПК).

Щодо єдиноподатників, то податківці досить лояльно роз’яснюють, що включення додатної різниці від продажу інвалюти в ЄП-дохід ПКУ не передбачено (лист ДПСУ від 21.08.2020 р. № 3565/ІПК/99-00-04-05-03-06). Але ми би тут радили у випадку невключення заручитися аналогічною ІПК на свою адресу.

Штрафні санкції при роботі з інвалютою та заборгованістю

Порушення резидентами строку розрахунків тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3% суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за ЗЕД-договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості (ч. 5 ст. 13 Закону України  «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 р. № 2473-VIII, далі – Закон про валюту). Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Валютний нагляд та застосування заходів впливу за порушення вимог валютного законодавства здійснюються згідно з нормами, врегульованими ст.ст. 11 та 15 Закону про валюту. По суті, за порушення вимог валютного законодавства можуть бути застосовані певні заходи впливу:

• письмове застереження;

• обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів валютних операцій;

• штрафні санкції. 

До фізосіб-підприємців застосовуються заходи впливу у вигляді штрафів, передбачених ст. 162-1 КпАП, а саме штраф до 51000 грн (до 3000 НМДГ).