Валютні операції-2024: пам’ятка щодо валютного нагляду

Граничні строки розрахунків

Статтею 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 р. № 2473-VІІІ (далі – Закон № 2473) встановлено, що право визначати строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів має НБУ. Відповідно до п. 21 розд. ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 5 (далі – Положення № 5), граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Але у період дії воєнного стану превалюють особливі норми щодо строків розрахунків. Мовиться про постанову Правління НБУ «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022 р. № 18 (далі – Постанова № 18).

Так, відповідно до п. 14-2 Постанови № 18 на період воєнного стану граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Рівночасно п. 14 прим. 3 Постанови № 18 визначено, що граничні строки розрахунків, зазначені в п. 14-2 Постанови № 18:

• не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої в гривневому еквіваленті (за офіційним курсом НБУ на дату здійснення операції) є меншою, ніж 400 тис. грн, крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій. Зауважимо, що вищенаведений фінансовий поріг передбачено ст. 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 р. № 361-IX;
• застосовуються з урахуванням установлених НБУ винятків та (або) особливостей для окремих товарів та (або) галузей економіки.

Зокрема, згідно з п. 1-2 постанови Правління НБУ «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 14.05.2019 р. № 67 (далі – Постанова № 67) граничні строки розрахунків за операціями з експорту товарів, що класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД: 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206 00, 1507, 1512, 1514, 2306, становлять 90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 11 листопада 2023 року.

Тимчасово з 24 лютого 2022 року на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів із дня його припинення або скасування припиняється перебіг граничних строків розрахунків для товарів, робіт і послуг, за якими проведені та не завершені до 24 лютого 2022 року операції з експорту та (або) імпорту товарів за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), укладеними українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності з іноземними суб’єктами господарської діяльності з місцезнаходженням у Російській Федерації або Республіці Білорусь, які створені та діють відповідно до законодавства зазначених країн (крім операцій, за якими граничні строки розрахунків настали до 24 лютого 2022 року).

Згідно з п. 14-4 Постанови № 18 розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в п. 14-2 Постанови № 18 (180 календарних днів), з урахуванням вимог п. 14-3 Постанови № 18 в повному обсязі. При цьому слід враховувати вимоги п. 14-3 Постанови № 18 стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією): на них не поширюються граничні строки 180 календарних днів.

Завважимо: грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів, на які розповсюджуються граничні строки розрахунків підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні (ч. 2 ст. 13 Закону № 2473).

Якщо вам важливі нюанси обліку не лише на тему валютного нагляду за експортно-імпортними операціями, тоді реєструйтеся на безкоштовну вебінарну серію, де розберемо найактуальніші проблеми законодавства та бухгалтерії.

Зареєструватись на вебінар ✅

Порядок нагляду за строками розрахунків

Головні засади нагляду за цими строками визначено ч. 2 та 3 ст. 13 Закону № 2473. Безпосередній нагляд встановлено Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за

дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту, затвердженою постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 7 (далі – Інструкція № 7).

Частиною 2 ст. 13 Закону № 2473, зокрема, передбачено, що у разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків:

• кошти при експорті товарів підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в ЗЕД-контрактах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених НБУ;
• постачання імпортних товарів має здійснюватися у строки, зазначені в ЗЕД-контрактах, але не пізніше встановленого НБУ граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

У ст. 13 Закону № 2473 згадано про експорт та імпорт без визначення цих термінів.

А ч. 2 ст. 1 Закону № 2473 посилається на Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 р. № 959-XII (далі – Закон № 959) щодо визначення терміну «товар».

Товар – будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі)» (ст. 1 Закону № 959).

Згідно зі ст. 1 Закону № 959:

• експорт (експорт товарів) – продаж товарів українськими суб’єктами ЗЕД іноземним суб’єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів;
• імпорт (імпорт товарів) – купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб’єктами ЗЕД в іноземних суб’єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Продовження строків розрахунків

Питання, пов’язані з подовженням строків розрахунків, регулює Порядок видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, затверджений постановою КМУ від 13.02.2019 р. № 104 (далі – Порядок № 104). Зокрема, він встановлює перелік експортно-імпортних операцій, строк виконання яких можна подовжити. Крім того, додаток до Порядку № 104 містить перелік товарів, звернення щодо подовження операцій з якими уповноважені органи не розглядають взагалі.

Завважимо, що підставою для подовження строків розрахунків є отримання суб’єктом ЗЕД висновку, який видає Мінекономрозвитку в разі виконання певних зовнішньоекономічних операцій. Перелік таких операцій наведено в п. 2 Порядку № 104.

Перелік необхідних документів для отримання висновку наведено в п. 3 Порядку № 104. До них відносять, зокрема, заяву на одержання висновку, що містить відомості про стан виконання ЗЕД-контракту на момент звернення та обґрунтування необхідності подовжити установлений строк розрахунків на певний період. Форму цієї заяви та інструкції щодо її заповнення затверджено наказом Мінекономрозвитку від 27.02.2019 р. № 329.

У видачі висновку можуть відмовити, зокрема, якщо:

• у поданих резидентом документах виявлено недостовірну інформацію;
• заява, додані до неї документи (документ) підписані (засвідчені) особою, яка не має на це повноважень;
• у ЗЕД-контракті не зазначені істотні умови договору, передбачені законодавством.

Наказом Мінекономрозвитку від 11.06.2013 р. № 621 затверджено Інформаційну картку адміністративної послуги з видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених НБУ. Ця картка містить усю необхідну інформацію про місцезнаходження, режим роботи, телефон, адресу електронної пошти та веб-сайта Мінекономрозвитку як суб’єкта надання адміністративної послуги з видачі висновку; інформацію про можливі способи отримання відповіді (результату) щодо розгляду документів, які було подано для отримання висновку тощо.

Відповідальність за порушення строків розрахунків

Згідно з ч. 5 ст. 13 Закону № 2473 порушення резидентами строку розрахунків тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3% суми неодержаних коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у гривні (якщо гривневі  розрахунки передбачено ЗЕД-контрактом) або в інвалюті, перерахованій у гривні за курсом НБУ на день виникнення заборгованості. При цьому загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних коштів за договором (вартості недопоставленого товару). Стягує з резидентів пеню за порушення строків розрахунків у встановленому законом порядку податковий орган, – за результатами перевірки (ч. 8 ст. 13 Закону № 2473).

У разі застосування пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності складається податкове повідомлення-рішення за формою «С».

Платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення податкового органу.

Для того, щоб платнику податків звільнитися від відповідальності за порушення граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, йому слід обґрунтування неможливість виконання зовнішньоекономічного контракту. Цей факт має бути засвідченим ТПП України сертифікатом про наявність форс-мажорних обставин із зазначенням періоду дії таких обставин.

Детальні роз’яснення щодо порядку отримання такого сертифікату містить категорія 112.05 ЗІР.