Відсутність електроенергії: як проводити розрахунки при застосуванні РРО чи ПРРО

Наразі – це дійсно актуальне запитання для суб’єктів господарювання, які використовують у госпдіяльності РРО чи ПРРО. Позаяк відбуваються не лише планові, а ще й екстрені відключення електроенергії і зчаста відсутній інтернет-зв’язок. Як вирішувати ці проблеми на практиці, яка позиція податківців з цього питання? Про це й поговоримо далі.

Розрахункові операції під час війни

За загальними правилами на період тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії розрахункові операції проводять з використанням книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) та розрахункової книжки (далі – РК) (ст. 5 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», далі – Закон про РРО).

Після відновлення постачання електроенергії всі розрахункові операції в обов’язковому порядку мають бути проведені через РРО. При цьому податківці наголошують: алгоритм дій щодо здійснення таких операцій наведено у п. 10 розд. III Порядку реєстрації та застосування РРО, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Мінфіну України від 14.06.2016 р. № 547).

Так, після відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням РК. Також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам’яті) – за час роботи, що передував відключенню електроенергії. Роблять це окремо за кожною ставкою ПДВ, акцизного податку або іншого податку (збору). Після чого слід виконати Z-звіт. За потреби виконується операція «службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.

Зверніть увагу: суб’єкти господарювання можуть прийняти рішення,  що у випадку відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту її включення. Це рішення має бути затверджено відповідним розпорядчим документом. Тож таким суб’єктам не потрібно реєструвати та зберігати КОРО та РК.

Отже за відсутності електроенергії розрахункові операції проводять з оформленням розрахункових квитанцій за ф. № РК-1 (додаток 3 до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіну України від 21.01.2016 р. № 13).

КОРО та РК мають бути зареєстровані в органі ДПС згідно до вимог гл. 1 розд. ІІ та гл. 1 розд. ІІІ Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Мінфіну України від 14.06.2016 р. № 547  (далі – Порядок № 547) відповідно.

Податківці нагадують, що відповідно до п. 9 гл. 4 розд. II Порядку № 547 у розд. 2 КОРО, зареєстрованої на РРО, обліковуються розрахункові квитанції, використані під час відключення електроенергії.  Графи 1-5 заповнюють до початку використання РК, графи

6-8 – до початку реєстрації розрахункових операцій за допомогою РРО після відновлення постачання електроенергії. 

Якщо початок та закінчення одного циклу використання РК при відключенні електроенергії припадають на різні робочі дні, за кожний робочий день у розд. 2 КОРО на РРО здійснюються окремі записи. При цьому графи 1, 2 заповнюються тільки в перший, а графа 8 – тільки в останній день одного циклу використання РК.

Крім того, на підставі даних розрахункових квитанцій щодня здійснюються записи в розд. 1: до запису за перший день слід включити дані про відповідні суми (графи 3-10) за контрольною стрічкою з початку робочого дня до моменту виходу з ладу РРО або відключення електроенергії. У записі за даними фіскального звітного чека, роздрукованого після відновлення роботи на РРО, необхідно зазначити, за які попередні дати підсумовані дані в цьому фіскальному чеку (п. 10 гл. 4 розд. II Порядку № 547).

Вищезазначені норми не стосуються суб’єктів господарювання, які використовують у своїй діяльності ПРРО. Адже на період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн. Він може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, та не більше 168 годин протягом календарного місяця для одного суб’єкта господарювання. При цьому ПРРО має бути автоматично переведений із режиму офлайн у режим онлайн – обміну з фіскальним сервером у момент відновлення зв’язку.

На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану або обставин непереборної сили проведення розрахункових операцій, що здійснюються в режимі офлайн, та використання фіскальних номерів із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, можуть здійснюватися з перевищенням строків (п. 13 розд. ІІ Закону про РРО).

Особливості проведення розрахункових операцій в режимі офлайн у випадку відключення електроенергії та відсутності інтернет-зв’язку викладено також у роз’ясненні податківців.

Якщо вам важливі нюанси проведення розрахунків не лише на тему застосування РРО чи ПРРО, тоді реєструйтеся на безкоштовну вебінарну серію, де розберемо найактуальніші проблеми законодавства та бухгалтерії.

Зареєструватись на вебінар

Відповідальність за порушення Закону про РРО

У п. 12 розд. ІІ Закону про РРО зазначено: тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог цього Закону не застосовуються, крім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів.

Обставини щодо звільнення платників податків від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи визначено п. 112.8 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Серед них, зокрема, вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору) (пп. 112.8.9 ПКУ).

І при проведенні фактичних перевірок посадовці ДПС враховуватимуть підтверджені обставини  непереборної сили, що призвели до неможливості виконання суб’єктами господарювання окремих вимог законодавства щодо порядку проведення розрахункових операцій. 

Наприклад, у разі нестворення (несвоєчасного створення) щоденних Z-звітів на РРО або ПРРО з причин потенційного/аварійного відключення електроенергії суб’єкти господарювання не нестимуть відповідальності за умови підтвердження такого факту належними доказами. Ними може бути, зокрема, інформація, як розміщена на вебпорталах енергопостачальних компаній: про відключення електроенергії у відповідній місцевості чи неможливості її постачання через пошкодження енергетичних мереж тощо.

А от у разі неможливості підтвердження за порушення порядку проведення розрахункових операцій, вчинені внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору), посадові особи суб’єктів господарювання та особи, які здійснюють розрахункові операції нестимуть адміністративну відповідальність за ст. 155¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення. Таку позицію викладено у категорії 109.18 ЗІР.