Військовий облік на підприємстві

Нагадаємо, що норми щодо обліку військовозобов’язаних на підприємстві закріплено у ст. 24 Кодексу про працю України (далі – КЗпП). Так, у ній зазначено: при укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Держреєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.  А у випадках, передбачених законодавством, також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи. Також про ведення військового обліку говорить Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 р. № 2232-XII (далі — Закон № 2232). Зокрема, у ст. 34 Закону № 2232 серед видів військового обліку визначено персональний облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Такий облік передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи або навчання, який покладається на керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій і закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 р. № 3543-XII (далі – Закон № 3543) підприємства, установи організації, зобов’язані, зокрема, вести військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів з-поміж працюючих, здійснювати заходи щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації. 

Про особливості бронювання ми розповідали у статті «Бронювання працівників під час воєнного стану-2022». Наразі ж ми розглянемо важливі нюанси організації та ведення військового обліку на підприємстві.

Організація військового обліку 

Правила ведення військового обліку на підприємстві регламентує Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних, затверджений постановою КМУ від 07.12.2016 р. № 921 (далі – Порядок № 921).

Військовий облік ведеться на підставі паспорта громадянина України та таких військово-облікових документів:

• для призовників – посвідчення про приписку до призовної дільниці;

• для військовозобов’язаних – військового квитка або тимчасового посвідчення військовозобов’язаного.

Взяттю на військовий облік призовників підприємствами підлягають громадяни у віці від 17 до 27 років, які:

• не приписані до призовних дільниць та не перебувають у запасі Збройних Сил, СБУ, Служби зовнішньої розвідки;

• приписані до призовних дільниць;

• прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) або з-за кордону на нове місце проживання;

• набули громадянство України та підлягають приписці до призовних дільниць.

Взяттю на військовий облік військовозобов’язаних підприємствами підлягають, зокрема:

• громадяни, придатні за станом здоров’я до проходження військової служби в мирний або воєнний час, які не досягли граничного віку перебування в запасі Збройних Сил;

• особи, які набули громадянство України і підлягають взяттю на військовий облік військовозобов’язаних;

• особи, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) або з-за кордону на нове місце проживання;

• призовники, яких відповідно до ст. 18 Закону № 2232 звільнено від призову на строкову військову службу;

• особи, які досягли граничного віку (27 років) перебування на військовому обліку призовників;

• жінки. Зверніть увагу, що відповідно до Закону України від  07.10.2022 р. № 2664-IX жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міністерством оборони України, та придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком беруться на військовий облік військовозобов’язаних за їх бажанням. А ось обов’язковому взяттю на військовий облік підлягають жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком і закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність;

• особи, які прибули з тимчасово окупованої території України, після взяття на військовий облік у районному (міському) військовому комісаріаті за місцем взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб.

За призначенням військовий облік військовозобов’язаних поділяється на загальний і спеціальний. На спеціальному військовому обліку перебувають військовозобов’язані, заброньовані за органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час, який ведеться в порядку, встановленому КМУ. Решта військовозобов’язаних перебуває на загальному військовому обліку.

Як організувати ведення персонального обліку на підприємстві. З метою ведення персонального обліку призовників і військовозобов’язаних на підприємства, зокрема, покладається виконання таких заходів:

• перевірка у громадян під час прийняття на роботу (навчання) наявності військово-облікових документів (у військовозобов’язаних – військових квитків або тимчасових посвідчень, а у призовників – посвідчень про приписку до призовних дільниць). Приймання на роботу (навчання) призовників і військовозобов’язаних здійснюється тільки після взяття їх на військовий облік у районних (міських) військових комісаріатах, а також у разі перебування на військовому обліку в СБУ та Службі зовнішньої розвідки;

• надсилання у 7-денний строк до відповідних районних (міських) військових комісаріатів повідомлень про зміну облікових даних призовників і військовозобов’язаних, прийнятих на роботу (навчання) чи звільнених з роботи (відрахованих з закладу освіти);

• оповіщення на вимогу районних (міських) військових комісаріатів призовників і військовозобов’язаних про їх виклик до районних (міських) військових комісаріатів і забезпечення їх своєчасного прибуття;

• забезпечення повноти та достовірності облікових даних призовників і військовозобов’язаних згідно з вимогами, встановленими цим Порядком та іншими документами персонального обліку відповідно до законодавства;

• взаємодія з районними (міськими) військовими комісаріатами щодо строків та способів звіряння даних особових карток, списків призовників і військовозобов’язаних, їх облікових даних, внесення відповідних змін до них, а також щодо оповіщення призовників і військовозобов’язаних;

• організація періодичного звіряння особових карток призовників і військовозобов’язаних із записами у військових квитках та посвідченнях про приписку до призовних дільниць. Не рідше одного разу на рік проведення звіряння особових карток працівників з обліковими документами районних (міських) військових комісаріатів, в яких вони перебувають на військовому обліку;

• у п’ятиденний строк з дня подання відповідних документів внесення до особових карток призовників і військовозобов’язаних змін щодо їх сімейного стану, місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади та надсилання (у разі наявності) щомісяця до 5 числа до районних (міських) військових комісаріатів повідомлення про зміну облікових даних.

Підприємства в 7-денний строк інформують відповідні районні (міські) військові комісаріати про призначення, переміщення і звільнення керівного складу та осіб, відповідальних за ведення військового обліку.

Якщо вам важливі нюанси бухгалтерії не лише на тему військового обліку на підприємстві, тоді реєструйтеся на безкоштовну вебінарну серію, де розберемо найактуальніші проблеми законодавства та бухгалтерії.

Зареєструватись на вебінар

Персональний облік призовників і військовозобов’язаних. На підприємствах, в установах та організаціях його ведуть згідно з типовою формою первинного обліку № П-2 «Особова картка працівника» (далі – Особова картка), затвердженою спільним наказом Держкомстату та Міноборони України від 25.12.2009 р. № 495/656, у розд. II якої зазначаються відомості про військовий облік. Зверніть також увагу на Методичні рекомендації щодо Порядку заповнення підприємствами, установами та організаціями II-го розділу типової форми первинного обліку № П-2 «Особова картка працівника».

Особові картки призовників і військовозобов’язаних зберігаються в алфавітному порядку в окремій картотеці за такими групами:

• перша група – особові картки військовозобов’язаних офіцерського складу;

• друга – особові картки військовозобов’язаних рядового, сержантського та старшинського складу;

• третя – особові картки військовозобов’язаних – жінок;

• четверта група – особові картки призовників.

Особові картки військовозобов’язаних, які заброньовані на період мобілізації та на воєнний час, виділяються окремо в кожній групі. Особові картки осіб, виключених з військового обліку за віком чи станом здоров’я, зберігаються у загальній картотеці. 

Призначення відповідального за ведення військового обліку. Кількість осіб, відповідальних за ведення військового обліку на підприємствах за наявності на військовому обліку працівників визначається з урахуванням наступних норм:

• від 501 до 2000 призовників і військовозобов’язаних – одна особа;

• від 2001 до 4000 призовників і військовозобов’язаних – дві особи;

• від 4001 до 7000 призовників і військовозобов’язаних – три особи;

• кожні наступні від 1 до 3000 призовників і військовозобов’язаних – по одній особі додатково.

За наявності на військовому обліку в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях менше 500 призовників і військовозобов’язаних обов’язки щодо ведення військового обліку покладаються на посадову особу служби персоналу або служби управління персоналом, якій встановлюється доплата у розмірі до 50%  посадового окладу, крім державних службовців.

Повідомлення ТЦК про призначення відповідального за військовий облік. Підприємства зобов’язані інформувати відповідні військові комісаріати про призначення, переміщення і звільнення працівників, відповідальних за ведення військового обліку. Строк повідомлення – 7 днів (п. 14 Порядку № 921).

Зняття з військового обліку. Скажімо, призовник звільнений від призову на строкову військову службу на підставі ст. 18 Закону № 2232: наприклад, у зв’язку із непридатністю до військової служби в мирний час за станом здоров’я. За таких умов працівник повинен отримати військовий квиток із відміткою про зняття з військового обліку. Статус військовозобов’язаного працівник не втрачає. Тож його особову картку слід зберігати в картотеці.

Чи зобов’язаний ФОП вести військовий облік

Як ми згадували на початку, обов’язок з ведення персонального військового обліку покладено на керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій і закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності (ст. 34 Закону № 2232). Серед перелічених осіб ФОП відсутні. Немає ФОП і серед осіб, відповідальних за невиконання Закону № 2232, ст. 42 якого передбачає, що її несуть керівники, інші посадові особи органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ, організацій та закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності та громадяни України, винні, зокрема, в порушенні правил військового обліку громадян України. І в Порядку № 921 ФОПи не згадуються.  Виходить, що для ФОПа ведення військового обліку є добровільним заходом.

Перевірки військового обліку на підприємствах та відповідальність за порушення

Військкомати щороку проводять перевірки підприємств, які перебувають на території їхньої відповідальності та в яких працюють військовозобов’язані, що заброньовані за ними, а також військовозобов’язані, які мають мобілізаційні розпорядження. Решту підприємств перевіряють раз на три роки (п. 78 Постанови № 921).

Крім того, повноваження щодо перевірки стану ведення військового обліку покладено, зокрема, на:

• центральні органи виконавчої влади та інші держоргани, які відповідно до затверджених ними планів проводять щороку перевірку стану військового обліку на підприємствах, в установах й організаціях, які перебувають у сфері їхнього управління (п. 79 Постанови № 921);

• облдержадміністрації, які у взаємодії з обласними військовими комісаріатами можуть здійснювати перевірку держорганів, підприємств, установ й організацій, що перебувають на території їхньої відповідальності (п. 80 Постанови № 921);

• оперативні командування, які відповідно до затвердженого Генштабом Збройних сил плану проводять перевірку держорганів, підприємств, установ й організацій, що перебувають у межах зони відповідальності згідно з військово-адміністративним поділом території України (п. 76 Постанови № 921).

Штраф за порушення ведення військового обліку на підприємствах встановлено ст. 210¹ Кодекса України про адміністративні порушення.

За перше порушення: для посадових осіб від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3 400 грн. –  5 100 грн).

За повторне протягом року вчинення порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період: для посадових осіб від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5 100 грн. – 8 500 грн).