Витяг з реєстру обтяжень рухомого майна: для чого потрібен, як отримати

Дата публікації
04 Лис 2021

Сам термін «обтяження» давно відомий в правовій науці. Але в українському законодавстві він відносно новий. Скажімо, в Цивільному кодексі Української РСР це поняття взагалі не згадувалося. А кодекс цей діяв до початку 2004 року.

Що таке обтяження

Спочатку обтяження запроваджували для нерухомого майна, звідси й доволі недосконалі дефініції. Так, за Указом Президента України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно» від 16.06.1999 р. № 666/99, який так і не набрав чинності «обтяження – заборони щодо розпорядження нерухомим майном шляхом його відчуження, встановлені на підставі актів відповідних органів державної влади».

Крім того, що дію обтяжень пропонувалося поширювати тільки на нерухомість звернімо увагу ще на одну ваду наведеного визначення – обтяження могли виникати виключно на підставі актів органів влади. По суті відбувалося змішування понять «обмеження» та «обтяження», яке тривало доволі довго. Яскравий приклад тому: назва Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 р. № 1952-IV (далі – Закон № 1952), який спочатку (кілька років!) називався «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».

Універсальне визначення обтяження на сьогодні наведено в п. 5 ч. 1 ст. 2 Закону № 1952 – заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, або такі, що виникли з правочину. Але це визначення все ж таки спрямовано на нерухомі речі. Для рухомого майна маємо застосовувати іншу дефініцію: «Обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов’язує виникнення прав і обов’язків щодо рухомого майна» (ст. 3 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» від 18.11.2003 р. № 1255-IV, далі – Закон № 1255).

Оскільки в правозастосовчій практиці набагато частіше розглядають відносини між боржником і кредитором, а не боржником і обтяжувачем, загадаємо ще одне визначення зі ст. 2 Закону № 1255, за яким обтяжувач це:

  • уповноважений орган (особа) при публічному обтяженні;
  • кредитор за забезпеченим рухомим майном зобов’язанням;
  • власник рухомого майна, що знаходиться у володінні боржника;
  • будь-яка інша особа, на користь якої встановлюється договірне обтяження;
  • особа, яка здійснює управління рухомим майном в інтересах кредитора.

А з цього випливає, що в більшості випадків ми матимемо справу з обтяженням, яке виникає не в силу актів суб’єктів владних повноважень, а з правочинів (договорів).

Яке рухоме майно можуть обтяжувати

Відповідно до ст. 5 Закону № 1255 предметом обтяження може бути рухоме майно, не вилучене з цивільного обороту, на яке згідно із законодавством може бути звернене стягнення.

Простий приклад. Чи можна обтяжити новенький iPhone? Так, якщо у вас зберіглася стара Nokia 3310, і ні, якщо це ваш єдиний мобільний телефон (див. Перелік майна, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами – додаток до Закону України «Про виконавче провадження від 02.06.2016 р. № 1404-VIII).

Залежно від змісту обтяження предмет обтяження повинен належати боржнику або обтяжувачу на праві власності, довірчої власності чи на праві господарського відання. Дві особливості, визначені ст. 5 Закону №  1255.

  1. Предметом обтяження може бути рухоме майно, яке стане та/або може стати власністю боржника в майбутньому (приклад – застава майбутнього врожаю).
  2. Рухоме майно може бути предметом декількох обтяжень, якщо інше не встановлено

законом або правочином, на підставі якого виникло попереднє зареєстроване обтяження (приклад – автомобіль, який перебуває в заставі, можна передати в заставу ще раз. Проте перший заставодержатель матиме перевагу в задоволені своїх вимог за рахунок предмету застави, див. ст. 18 Закону України «Про заставу» від  02.10.1992 р. № 2654-XII та ст. 14 Закону № 1255).

Види обтяжень

Публічне – обтяження рухомого майна, яке виникає відповідно до закону або рішення суду.

Приватні обтяження можуть бути забезпечувальними та іншими договірними (ст. 4 Закону № 1255).

Забезпечувальним є обтяження, яке встановлюється для забезпечення виконання зобов’язання боржника або третьої особи перед обтяжувачем.

Іншими договірними є приватні обтяження, які не віднесені до забезпечувальних і виникають унаслідок передачі рухомого майна, право власності на яке належить обтяжувачу, у володіння боржнику, або з інших підстав, що обмежують право обтяжувача чи боржника розпоряджатися рухомим майном.

Невичерпний перелік забезпечувальних обтяжень наведено в ст. 21 Закону № 1255:

  • застава рухомого майна, що виникає на підставі договору;
  • право застави рухомого майна згідно з ст. 694 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) – при продажу товарів у кредит;
  • право притримання рухомого майна згідно з параграфом 7 глави 49 ЦКУ;
  • право довірчої власності на рухоме майно;
  • право зворотного викупу повністю оплаченого рухомого майна, фінансового інструменту, валюти чи прав грошової вимоги.

Договірними обтяженнями згідно зі ст. 34 Закону № 1255 (знову невичерпний перелік) є:

  • передача рухомого майна повіреному або комісіонеру згідно з договором доручення або з договором комісії;
  • передача рухомого майна власником у строкове володіння та користування іншій особі, у тому числі згідно з договором найму або лізингу;
  • передача рухомого майна в управління, якщо договір управління майном забороняє управителю відчужувати передане в управління рухоме майно;
  • купівля-продаж рухомого майна з правом або зобов’язанням зворотного викупу;
  • купівля-продаж рухомого майна за умов, визначених ст. 697 ЦКУ (збереження права власності за продавцем до моменту оплати);
  • зобов’язання боржника передати право власності на рухоме майно обтяжувачу за умови настання певної події в майбутньому;
  • відступлення права вимоги за відкладальною обставиною або з правом та/або обов’язком зворотного відступлення в майбутньому (у тому числі за умови настання певної події в майбутньому).

Пройдіть тест на 10 запитань

Для чого потрібні обтяження

Обмежимося найважливішою відповіддю: для забезпечення виконання зобов’язань перед обтяжувачем (як правило, кредитором). Це слідує навіть з назви Закону № 1255. Особливо, коли з суті зобов’язання (правочину) випливає, що виконання буде в майбутньому.

Реєстрація обтяжень. Стаття 11 Закону № 1255 мовить: «Обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом». Реєструються, але не підлягають обов’язковій реєстрації. Та ж сама застава може бути й не зареєстрованою. Хоча цілком очевидно, що обтяжувач (кредитор) зацікавлений в реєстрації обтяження, оскільки саме така реєстрація забезпечить його дотримання і, як наслідок, виконання зобов’язання боржником.

З моменту набрання чинності правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають взаємні права та обов’язки у відносинах між обтяжувачем і боржником. А з моменту реєстрації обтяження останнє стає чинним у відносинах з третіми особами.

«Відомості про обтяження рухомого майна вносяться до Реєстру на підставі заяви обтяжувача чи уповноваженої ним особи, поданої в електронній формі або у випадках, передбачених цим Порядком, в паперовій формі» (п. 6 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою КМУ від 05.07.2004 р. № 830, далі – Порядок № 830). При цьому реєстраторами виступають державне підприємство «Інформаційний центр» Мін’юсту та його філії, державні нотаріальні контори, банки, інші фінансово-кредитні установи державної форми власності, які згідно з договорами, укладеними з адміністратором Реєстру (ДП «Інформаційний центр»):

  • проводять державну реєстрацію відомостей про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження;
  • приймають заяви;
  •  видають завірені витяги з Реєстру та виконують інші функції, передбачені цим Порядком.

Найпростіше зареєструвати обтяження, яке виникає на підставі договору, який посвідчується нотаріусом. В цьому випадку нотаріус зареєструє обтяження одразу після посвідчення договору. Докладно процедура реєстрації обтяжень врегульована Порядком № 830.

Часті запитання
Навіщо перевіряти наявність обтяжень рухомого майна?
Відповідь проста: для захисту своїх прав. Щоб не попасти в ситуацію, коли ви придбаєте майно, яке власнику заборонено відчужувати. Звісно, договір купівлі-продажу буде визнаний недійсним. Але як скоро ви зможете (і чи зможете) повернути сплачені за договором кошти?
Чи інший приклад: ви набуваєте право власності на майно, яке перебуває в заставі. В результаті заставодержатель зможе пред’явити претензії до вас (звернути стягнення на майно). Воно вам треба?
Звісно є й інші випадки, коли перевірка наявності обтяжень вкрай важлива. Для банків та інших позикодавців це можливість винести обґрунтоване рішення про надання позики (кредиту). Для боржників – можливість дізнатися про стан обтяження (наприклад, ініціювання обтяжувачем вилучення майна). Для всіх – переконатися, що ви не забули про якісь обтяження, та пересвідчитися, що в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (ДРОРМ) не з’явилися нові обтяження. Останній випадок стосується і захисту від рейдерства.
Як отримати інформацію про обтяження?
Витяг з ДРОРМ (далі – Витяг) може бути як паперовим так і електронним. Згідно з п. 28 Порядку № 830 паперовий і електронний Витяг мають однакову силу.
Витяг міститиме актуальні на дату та час надання відомості щодо відповідного запису про обтяження рухомого майна. Зверніть увагу – одного запису. Якщо, за обраним заявником ідентифікатором (про це нижче) в ДРОРМ існує кілька записів, заявник зможе обрати один з них або ж отримати Витяг по частині чи всім записам.

Витяг у паперовій формі надається будь-яким нотаріусом або його помічником на підставі поданої фізичною чи юридичною особою заяви та після внесення плати за його надання.
У заяві потрібно зазначити один з таких ідентифікаторів (реально той, який відомий заявнику чи за яким він хоче отримати інформацію):
• реєстраційний номер запису;
• реєстраційні дані предмета обтяження;
• відомості про боржника (ПІБ, РНОКПП для фізичної особи, найменування, ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ для юридичної особи).
Але оскільки паперовий Витяг надається за допомогою програмних засобів ведення ДРОРМ в більшості випадків простіше (і трохи дешевше) отримати його самостійно в електронній формі. Це можна зробити через офіційний веб-портал Мін’юсту (https://orm.minjust.gov.ua/#/). Зрозуміла для сприйняття форма запиту, 50 грн оплати (плюс комісія банку) і швидке отримання результату – миттєво після оплати (оскільки формування витягу в електронній формі здійснюється автоматично програмними засобами ведення ДРОРМ, при його отриманні фактично виключається людський фактор).
Але якщо обраному вами ідентифікатору відповідає кілька зареєстрованих обтяжень (наприклад, кілька обтяжень стосовно одного боржника чи кілька обтяжень одного предмету обтяження), вам буде надано перелік зареєстрованих обтяжень, з якого ви зможете вибрати потрібні вам та (після оплати кожного витягу) отримати необхідну інформацію по обраним варіантам.
Як ще можна отримати інформацію з ДРОРМ?
Відповідно до п. 32 Порядку №8 30 «Посадові особи органів державної влади чи інші визначені законом особи, адвокати (далі – користувачі) отримують витяги у зв’язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом, шляхом безпосереднього доступу до Реєстру». Такий спосіб значно простіший, але він має сенс тоді, коли адвокат регулярно користується даними ДРОРМ. Адже укладати договір з адміністратором реєстру (потрібний для отримання доступу до ДРОРМ) заради одного Витягу мабуть не варто зусиль.

В отриманому Витягу ви побачите:
• дату реєстрації обтяження;
• реєстраційний номер запису;
• відомості про боржника;
• відомості про обтяжувача;
• відомості про реєстратора;
• інформацію про відступлення прав на предмет обтяження;
• опис предмета обтяження, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані (наприклад, для автомобіля);
• розмір основного зобов’язання;
• строк виконання основного зобов’язання в повному обсязі;
• підставу виникнення обтяження.

Ця інформація дозволить вам зрозуміти суть та характеристики обтяження і прийняти зважене рішення щодо доцільності укладення певного договору та можливого включення в нього додаткових умов для забезпечення виконання зобов’язань.
Проходить набір
Онлайн-курс по Зарплаті та кадрах

    Навчіться вести зарплатний і кадровий облік без помилок, завдяки комплексному ...

    Галина Казначей
    Спікер Галина Казначей
    Онлайн-курс по 1С Бухгалтерія 2.0

      Навчіться використовувати 1С на 100%, працювати швидко та без помилок за 5 ...

      Світлана Шанайда
      Спікер Світлана Шанайда
      Коментарі 0

        Отримайте PDF Чек-лист

        Експрес-аудит правильності Вашої бухгалтерії

        Найближчі курси
        Онлайн-курс по Зарплаті та кадрах

          Навчіться вести зарплатний і кадровий облік без помилок, завдяки комплексному ...

          Галина Казначей
          Спікер Галина Казначей
          Онлайн-курс “Бухгалтер-Експерт”

            Отримайте навички, якими повинен володіти єдиний / головний бухгалтер для ...

            Анастасія Волевач Ірина Тимошенко
            Онлайн-курс «Перевірки»

              Навчіться проходити перевірки Податкової впевнено і без штрафів усього за 5 ...

              Ігор Січеславський
              Спікер Ігор Січеславський
              Онлайн-курс по 1С Бухгалтерія 2.0

                Навчіться використовувати 1С на 100%, працювати швидко та без помилок за 5 ...

                Світлана Шанайда
                Спікер Світлана Шанайда
                Онлайн-курс з Податку на Прибуток

                  Навчіться вести облік податку на прибуток без помилок, завдяки комплексному ...

                  Галина Морозовська
                  Спікер Галина Морозовська