Як підприємствам визначити збитки, упущену вигоду через війну

Почнемо з того, загальний порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні  внаслідок збройної агресії Російської Федерації затверджено постановою КМУ від 20.03.2022 р. № 326 (далі – Порядок № 326). Порядок № 326 встановлює процедуру такого визначення шкоди та збитків, починаючи з 19 лютого 2014 року, причому за різними напрямами. Згідно п.п. 18 Порядку № 326 передбачений такий напрям, як економічні втрати підприємств (крім підприємств оборонно-промислового комплексу), у тому числі господарських товариств. Цей напрям включає втрати підприємств усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна, втрати фінансових активів, а також упущену вигоду від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності.

За цим напрямом для підприємств недержавної форми власності оцінюються:

• вартість втраченого, знищеного чи пошкодженого майна;
• вартість втрачених фінансових активів;
• упущена вигода;
• втрати підприємств від неоплачених товарів, робіт і послуг, наданих та спожитих на тимчасово окупованих територіях.

Визначення шкоди та збитків підприємств здійснюється за відповідною методикою. Мовиться про Методику визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності, затверджену наказом Мінекономіки України та Фонду державного майна України від 18.10.2022 р. № 3904/1223 (далі – Методика № 3904/1223). Методика № 3904/1223 набрала чинності 16.12.2022 р.

Оцінка шкоди та збитків

Методика № 3904/1223 спрямована на визначення розміру економічних втрат підприємств, неотриманого прибутку (упущеної вигоди) та оцінки потреб у відновленні майна, зруйнованого внаслідок збройної агресії станом на дату оцінки не раніше ніж 23 лютого 2022 року. Оцінку (визначення розміру) збитків (упущеної вигоди) станом на дату оцінки, яка передує 23 лютого 2022 року проводять згідно з вимогами Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658-III (далі – Закон № 2658) або судової експертизи (експертного дослідження) згідно із Законом України «Про судову експертизу» від 25.02.1994 р. № 4038-XII (далі – Закон № 4038).

Незалежну оцінку збитків  забезпечують суб’єкти оціночної діяльності, визнані Законом № 2658. Таку оцінку збитків проводять на підставі договору між суб’єктом оціночної діяльності та замовником такої оцінки. За результатами незалежної оцінки збитків складається звіт про оцінку збитків в електронній формі. Електронну форму звітів підписують шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису з урахуванням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг. За необхідності такий звіт складають і у паперовій формі, якщо це визначено завданням на проведення оцінки збитків (договором на проведення оцінки майна) або законодавством.

Звіт про оцінку збитків підписують всі оцінювачі, які безпосередньо проводили оцінку збитків, а також керівник суб’єкта оціночної діяльності або уповноважена ним особа.

Об’єкт та мета оцінки мають бути зазначені у звіті про оцінку збитків або висновку експерта.

Судову експертизу (експертне дослідження), пов’язану з оцінкою збитків, та діяльність судових експертів, що пов’язана з оцінкою майна, здійснюють на умовах і в порядку, передбачених Законом № 4038. При цьому враховують особливості регулювання оцінки збитків, спричинених втратою, руйнуванням та пошкодженням майна державної, комунальної та приватної форм власності в ході збройної агресії, визначені Методикою № 3904/1223. Судову експертизу, пов’язану з оцінкою збитків (визначенням розміру збитків у вартісному виразі), призначають (доручають) відповідно до вимог Закону № 4038 та відповідного процесуального законодавства. Експертне дослідження, пов’язане з оцінкою збитків (визначенням розміру збитків у вартісному виразі), призначається (доручається) відповідно до вимог законодавства.

Зверніть увагу: у п. 2 розд. І Порядку № 326 підкреслено, що збитки в бухгалтерському обліку відображаються відповідно до НП(С)БО або МСФЗ. 

Отже згідно з Методикою № 3904/1223 оцінюють шкоду та збитки з метою: 

• визначення збитків у межах кримінальних проваджень;
• визначення збитків для цілей подання постраждалими заяв на компенсацію;
• визначення збитків для цілей подання позовів (у тому числі колективних) постраждалими до судових інстанцій, зокрема міжнародних, а також подання позову державою Україна до міжнародних судових інстанцій;
• інших цілей, визначених законодавством.

За Методикою № 3904/1223 у вартісному виразі визначають:

• розмір реальних збитків;
• упущену вигоди;
• потребу у витратах, необхідних для відновлення майна та майнових прав.

Для цілей Методики № 3904/1223 за умовну грошову одиницю приймають долар США. Значення курсу для перерахунку облікових показників вартості засноване на офіційному курсі гривні до долара США станом на 31 грудня 2021 року та становить 27,28 гривні за умовну грошову одиницю. Після визначення розміру реальних збитків в еквіваленті умовної грошової одиниці її значення переводять у гривневий еквівалент за НБУ на дату оцінки.

Особливості проведення оцінки шкоди та збитків

Отже підприємство – замовник має укласти договір із суб’єктом оціночної діяльності. Підприємства державної чи комунальної власності обирають оцінювача шляхом конкурсу. А судову експертизу, як ми казали призначають (доручають) відповідно до процесуального законодавства.

Форму, за якою має бути складено звіт про оцінку погоджують у договорі на проведення оцінки майна. Звіт може бути у стислій або повній формі. Наприклад, для цілей подання позовів до міжнародних судових інстанцій складають повну форму звіту про оцінку збитків. 

Незалежну оцінку або судову експертизу проводять за рахунок коштів підприємств установ, організацій, фізосіб або за рахунок інших не заборонених законодавством джерел (п. 15 розд. ІІ Методики № 3904/1223).

Підприємство повинно надати виконавцям оцінки збитків доступ до об’єкта, документації та іншої інформації, яка є необхідною або має суттєве значення для проведення оцінки. За потреби підприємство – замовник надає оцінювачу або судовому експерту пояснення та додаткові відомості, необхідні для проведення оцінки. При проведенні оцінки можуть бути використані технічні засоби та інформаційні джерела: дані дистанційного зондування Землі та їх похідних продуктів, фотоматеріали, відеоматеріали тощо.

Для особистого огляду об’єкта суб’єкту оціночної діяльності, який здійснює незалежну оцінку збитків або судовому експерту, який проводить (виконує) судову експертизу (експертне дослідження) необхідно надати доступ. При цьому на дату оцінки має бути наявний безпечний доступ до майна підприємства.  

Оцінювачі як вихідні дані можуть використовувати копії документів підприємства, у цьому випадку вони мають бути чіткими та засвідчені в установленому законодавством порядку.

У звіті про оцінку, який за результатами проведеної роботи складає оцінювач – виконавець зазначають: об’єкт оцінки, характер та ступінь пошкодження, використані дані, оціночні процедури та безпосередньо висновок про вартість. Звіт про оцінку збитків є чинним до дати відшкодування збитків (включно). 

Судовий експерт аналогічні дані відображає у відповідному висновку.

Якщо вам важливі нюанси бухобліку не лише на тему підприємств, тоді реєструйтеся на безкоштовну вебінарну серію, де розберемо найактуальніші проблеми законодавства та бухгалтерії.

Зареєструватись на вебінар

Визначення розміру збитків

Розділ ІІІ Методики № 3904/1223 встановлює особливості оцінки реальних збитків (визначення розміру реальних збитків), завданих майну підприємств, установ та організацій, інших суб’єктів господарювання всіх форм власності внаслідок збройної агресії: нерухомого майна, рухомого майна (машини та обладнання), транспортних засобів (далі – ТЗ), товарно-матеріальних запасів та біологічних активів, єдиних майнових комплексів підприємств, установ та організацій, інших суб’єктів господарюванням усіх форм власності, культурних цінностей.

Для визначення розміру реальних збитків зважають, зокрема, на наступне: розмір реальних збитків внаслідок пошкодження, втрати або знищення майна визначають як різницю між вартістю такого об’єкта до та після заподіяння йому шкоди; при цьому не враховують економічну (зовнішню) застарілість майна.

Вартість нерухомого майна до заподіяння йому шкоди приймають на рівні ринкової вартості та/або залишкової вартості заміщення аналогічного чи подібного за місцем розташування, призначенням, розмірами, конструктивним вирішенням земельних поліпшень та їх технічним станом майна до початку збройної агресії. Алгоритм, за яким визначають ринкову вартість та формулу обчислення залишкової вартості передбачено розд. ІІІ Методики № 3904/1223.

Розмір збитків від втрати та/або знищення рухомого майна визначають на рівні витрат, необхідних для заміни такого майна. При цьому беруть до уваги вік майна, його технічний стан та строк корисної служби, що залишився.

Рухоме майно оцінюють виходячи з облікових даних фінансової звітності підприємства –

власника або балансоутримувача такого майна, складеної станом на 31 грудня 2021 року, що відображає фактично понесені витрати на придбання майна.

Крім фінансової звітності станом на 31 грудня 2021 року використовується повна фінансова звітність підприємства, складена, підписана та погоджена в установленому законодавством порядку станом на дату, що більш наближена до дати заподіяння шкоди майну підприємства (за наявності такої звітності).

Вартість рухомого майна, що належало окремим ФОП та не відображене у фінансовій звітності будь-яких підприємств визначають шляхом проведення незалежної оцінки або судової експертизи (експертного дослідження), вимог міжнародних та національних стандартів оцінки, норм міжнародної оціночної практики.

Розмір реальних збитків внаслідок пошкодження, втрати та (або) знищення ТЗ визначають відповідно до п. 5 розд. ІІІ Методики № 3904/1223); товарно-матеріальних запасів та біологічних активів відповідно до п. 6 розд. ІІІ Методики № 3904/1223); єдиних майнових комплексів відповідно до п. 7 розд. ІІІ Методики № 3904/1223). 

Оцінка неотриманого прибутку

За допомогою Методики № 3904/1223 можна визначити розмір упущеної вигоди стосовно майна, що призначалося для здійснення комерційної діяльності з метою отримання прибутку або доходу в іншій формі: сільсько-, рибо- та лісогосподарська нерухомість, інвестиційна нерухомість, нерухомість з комерційним потенціалом, єдині майнові комплекси підприємств тощо.

Під упущеною вигодою розуміють розмір накопиченого протягом визначеного періоду часу прибутку, що його міг отримати власник (балансоутримувач, користувач) пошкодженого, втраченого та (або) знищеного майна за умови, що майно не було пошкоджене, знищене або втрачене внаслідок збройної агресії.

Розмір упущеної вигоди визначають стосовно майна, власнику (балансоутримувачу, користувачу) якого заподіяні реальні збитки щодо названого майна, які й були причиною упущеної вигоди.

Даними для розрахунку неотриманого прибутку є статті доходів та витрат підприємства зі Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за 2020 та 2021 роки.

Розмір потреб у відновленні пошкоджених та знищених, втрачених ТЗ, товарно-матеріальних запасів та поточних біологічних активів дорівнює розміру реальних збитків, визначених відповідно до вимог пунктів 3-5 розд. III Методики № 3904/1223.