Як пов’язані показники фінзвітності та декларації з податку на прибуток

Фінансова звітність – невід’ємна частина декларації з податку на прибуток

Нагадаємо, що платники податку на прибуток разом з річною декларацією з податку на прибуток подають річну фінзвітність. А саме:

• Баланс;
• Звіт про фінансові результати;
• Звіт про рух грошових коштів;
• Звіт про власний капітал;
• Примітки до річної фінансової звітності.

Також квартальні платники податку на прибуток подають проміжну фінзвітність у складі Балансу та Звіту про фінансові результати разом з відповідною декларацією з податку на прибуток за календарний квартал, півріччя, три квартали.

Платники податку на прибуток, які зобов’язані оприлюднювати річну фінзвітність та річну консолідовану фінзвітність разом з аудиторським звітом подають разом з декларацією за відповідний податковий (звітний) період Звіт про фінансовий стан (Баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (Звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінзвітності аудитором.

Платники податку на прибуток – мікропідприємства, малі підприємства, непідприємницькі товариства, філії та представництва іноземної юридичної особи, підприємства, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінзвітність за міжнародними стандартами фінансової звітності), подають разом з квартальною або річною декларацією з податку на прибуток скорочену за показниками фінзвітність у складі Балансу і Звіту про фінансові результати (за формами № 1-м, № 2-м або № 1-мс, № 2-мс).

Завважимо, що непідприємницькими товариствами, відповідно до ст. 85 ЦКУ є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Зокрема, мовиться про неприбуткові організації. Такі організації можуть використовувати свої доходи (прибутки) виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізацію мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених їх установчими документами (пп. 133.4.2 ПКУ). Для збереження неприбуткового статусу неприбутківцям заборонено розподіляти отримані доходи (прибутки) або їх частини серед засновників, членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування ЄСВ), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб (пп. 133.4.1 ПКУ).

Отже у декларації з податку на прибуток передбачено відображення інформації про наступні форми фінзвітності:

• Баланс (Звіт про фінансовий стан);
• Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід);
• Звіт про рух грошових коштів;
• Звіт про власний капітал;
• Примітки до річної фінансової звітності;
• Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва (Баланс, Звіт про фінансові результати);
• Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва (Баланс, Звіт про фінансові результати).

Підтверджує подання фінзвітності, зокрема складеної за нацстандартами бухобліку разом з декларацією з податку на прибуток позначка «+» в у графі «НП(С)БО» графи «ФЗ» таблиці «Наявність додатків» та у таблиці «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків – форм фінансової звітності».

Платник податку проставляє позначку у тих графах таблиці, що відповідають назвам форм поданої фінзвітності.

Порядок складання фінансової звітності

Форми  і склад статей Балансу (Звіту про фінансовий стан) (форма № 1), Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) (форма № 2) встановлює НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності». У Звіті про фінансові результати підприємства розкривають інформацію про доходи, витрати, прибутки і збитки, інший сукупний дохід та сукупний дохід підприємства за звітний період (п. 8 НП(С)БО 1). Порядок заповнення форм фінзвітності, у т. ч. вищезазначених регламентують Методичні рекомендації щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджені наказом Мінфіну від 28.03.2013 р. № 433 (далі – Методрекомендації № 433).

НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність» регламентує зміст, форму та порядок заповнення фінзвітності для:

• малих підприємств, представництв іноземних суб’єктів господарювання – Баланс (форма № 1-м), Звіт про фінансові результати (форма № 2-м);
• мікропідприємств, непідприємницьких товариств – Баланс (форма № 1-мс), Звіт про фінансові результати (форма № 2-мс).
• Зверніть увагу! Мікропідприємства та малі підприємства можуть самостійно визначати доцільність складання фінзвітності за формами, наведеними у НП(С)БО 1 (п. 2 розд. ІІ НП(С)БО 1).

Якщо вам важливі нюанси обліку не лише на тему фінзвітності та декларації з податку на прибуток, тоді реєструйтеся на безкоштовну вебінарну серію, де розберемо найактуальніші проблеми законодавства та бухгалтерії.

Зареєструватись на вебінар ✅

Фінансовий результат і податок на прибуток: взаємозв’язок

Підприємства у Звіті про фінансові результати наводять інформацію про доходи, витрати, прибутки і збитки від госпдіяльності за звітний період. Показники цього Звіту є базою для обчислення розміру річного доходу платника податків, визначення об’єкту оподаткування податком на прибуток. Тобто платники податків орієнтуються на  фінрезультат за даними фінзвітності, складеної за звітний період відповідно до НП(С)БО або МСФЗ. Тож  взаємозв’язок фінзвітності та податкового обліку вочевидь.

Звіт про фінансовий результат надає всю необхідну інформацію для визначення розміру річного доходу платниками податку на прибуток. Це вельми важливий показник, позаяк згідно пп. 134.1.1 ПКУ платники податку на прибуток зобов’язані застосовувати податкові різниці, передбачені розд. ІІІ ПКУ,  якщо річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухобліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує 40 млн. грн.

Додамо, що платникам податку на прибуток з меншим розміром доходу дозволено визначати об’єкт оподаткування без зменшення (збільшення) фінрезультату до оподаткування на всі різниці, визначені  розд. ІІІ ПКУ. Але ці малодохідні платники податку на прибуток не звільняються від коригування  бухфінрезультату на від’ємне значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.

Завважимо, що пп. 134.1.1 ПКУ також наголошує: до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухобліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Відповідно до п. 7 НП(С)БО 15 «Дохід» визнані доходи класифікують у бухобліку наступним чином: 

• дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) –  загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо);
• чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів;
• інші операційні доходи – суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема, дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо;
• фінансові доходи –  дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі);
• інші доходи – включають, зокрема, дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов’язані з операційною діяльністю підприємства. 

Таблиця. Взаємозв’язок показників Звіту про фінансові результат та декларації з податку на прибуток