У статті пояснюємо, для чого подається форма № 20-ОПП у 2026 році, хто зобов’язаний її подавати та про які об’єкти потрібно повідомляти. Також розглядаємо строки, способи подання, принцип укрупнення, покрокове заповнення і відповідальність за неподання або помилки.
Зміст
Що таке форма № 20-ОПП та для чого вона потрібна
Способи подання форми 20-ОПП: паперовий та електронний
Строки подання заяви за формою № 20-ОПП
Принцип укрупнення при поданні форми 20-ОПП
Покроковий алгоритм заповнення форми 20-ОПП
Виправлення помилок при поданні форми 20-ОПП
Штрафи за неподання форми 20-ОПП
Що таке форма № 20-ОПП та для чого вона потрібна
Форма № 20-ОПП – це повідомлення платника податків про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність. Подання такої інформації передбачене пп. 63.3 ПКУ та Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588). Зокрема, розд. VIII цього Порядку.
У 2026 році застосовується форма № 20-ОПП у чинній редакції з урахуванням змін, затверджених наказом Мінфіну від 27.09.2024 р. № 470.
Хто зобов’язаний подавати форму 20-ОПП
Обов’язок подання заяви № 20-ОПП поширюється на всіх суб’єктів господарювання без винятку, незалежно від організаційно-правової форми та системи оподаткування, і стосується як підприємств (юридичних осіб), так і фізичних осіб – підприємців (ФОП).
Про які об’єкти потрібно повідомляти у формі 20-ОПП
Порядок № 1588 зобов’язує всіх суб’єктів господарювання повідомляти податкову про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність. На практиці це означає, що об’єктами оподаткування можуть бути:
- нерухомість (офіси, склади, магазини, виробничі приміщення, будівлі, споруди);
- земельні ділянки;
- транспортні засоби;
- обладнання;
- інше майно, яке використовується у господарській діяльності.
Тобто, саме через такі об’єкти платник податків здійснює діяльність або отримує дохід.
Крім того, форма № 20-ОПП подається не лише щодо всіх об’єктів оподаткування, які використовуються платником у діяльності (власні, орендовані, передані в оренду тощо), а й у разі будь-якої зміни інформації про такі об’єкти або напряму їх використання.
Тобто обов’язок подання № 20-ОПП виникає як при появі нового об’єкта, так і при зміні його стану, типу, адреси, права користування, способу експлуатації. Наприклад, початок або припинення оренди, перепрофілювання, часткове використання для власних потреб тощо.
Способи подання форми 20-ОПП: паперовий та електронний
Спосіб подання та форма заяви № 20-ОПП затверджені Порядком № 1588.
Основним способом подання повідомлення про об’єкти оподаткування для більшості платників податків є подання заяви за формою № 20-ОПП в електронній формі засобами електронних комунікацій.
Водночас Порядок № 1588 передбачає окремі випадки, коли заява за формою № 20-ОПП подається виключно у паперовій формі.
Зокрема, якщо об’єкт оподаткування зареєстрований у відповідному державному органі без присвоєння реєстраційного номера (кадастрового номера земельної ділянки або реєстраційного номера об’єкта нерухомого майна), платник податків зобов’язаний подати заяву за формою № 20-ОПП у паперовому вигляді до контролюючого органу за основним місцем обліку. У такому випадку до заяви обов’язково додається копія документа, що підтверджує реєстрацію відповідного об’єкта у державному органі, а графа 17 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» не заповнюється.
Строки подання заяви за формою № 20-ОПП
Заява за формою № 20-ОПП подається платником податків протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення чи відкриття об’єкта оподаткування або об’єкта, пов’язаного з оподаткуванням. Повідомлення подається до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (п. 8.4 розд. VIII Порядку № 1588).
Наприклад, ФОП уклав договір оренди офісного приміщення, складу або магазину та фактично почав користуватися таким об’єктом. У цьому випадку форма № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів з дати початку оренди, із зазначенням відповідного об’єкта як орендованого.
Якщо вам важливі нюанси обліку не лише на тему застосування форми 20-ОПП, тоді реєструйтеся на безкоштовну вебінарну серію, де розберемо найактуальніші проблеми законодавства та бухгалтерії.
Принцип укрупнення при поданні форми 20-ОПП
Законодавством передбачено окремі випадки, у яких під час подання Заяви за формою № 20-ОПП дозволяється застосовувати принцип укрупнення інформації про об’єкти оподаткування (п. 8.4 Порядку № 1588).
Наприклад, якщо раніше вже подано Заяву за формою № 20-ОПП щодо офісу або складу, додатково подавати форму № 20-ОПП щодо меблів, комп’ютерної техніки, обладнання, а також газового котла або паливного генератора, які експлуатуються за цією ж адресою, не потрібно. Такий підхід підтверджується роз’ясненнями податкових органів, наведеними у ЗІР (категорія ЗІР 116.11).
Також податківці зазначають, якщо подається інформація про об’єкти оподаткування офіс, склад, склад-магазин, розташовані в одному офісному центрі за одною адресою, достатньо надати інформацію за одним із типів об’єктів оподаткування, зазначивши у найменуванні: офіс, склад, склад-магазин (п. 8.4 Порядку № 1588).
Але на практиці цей принцип не завжди працює.
Адже кожна з таких господарських одиниць може мати різний напрям використання, різний стан (експлуатується, тимчасово не використовується, передається в оренду). У таких випадках доцільніше розділяти об’єкти на окремі рядки.
Наприклад, якщо будівля або приміщення частково здається в оренду, а частково використовується платником для власних потреб, відомості про такий об’єкт у № 20-ОПП потрібно подавати двома рядками: окремо щодо частини, яка здається в оренду, і окремо щодо частини, яка експлуатується власником.
Отже, хоча Порядок № 1588 і дозволяє застосовувати принцип укрупнення, користуватися ним слід дуже обережно. Він підходить лише тоді, коли весь об’єкт має однаковий правовий статус і єдиний напрям використання. У всіх інших випадках (різні функції, часткова оренда, різний стан експлуатації) безпечніше і практичніше відображати об’єкти окремими рядками.
Також принцип укрупнення не застосовується до об’єктів рухомого та нерухомого майна, які підлягають державній реєстрації з отриманням реєстраційного номера. Наприклад, у Заяві за формою № 20-ОПП окремо зазначаються земельні ділянки та об’єкти нерухомого майна, розташовані на таких ділянках, незалежно від їх місцезнаходження. Також, якщо є у власності або користуванні є земельні ділянки, то платник податків подає інформацію про кожну таку ділянку, тобто принцип укрупнення не застосовується.
Покроковий алгоритм заповнення форми 20-ОПП
Форма № 20-ОПП подається до контролюючого органу за основним місцем обліку платника та заповнюється в розділі 3 «Відомості про об’єкти оподаткування платника податків».
Таблиця 1. Алгоритм заповнення розділу 3 форми 20-ОПП
| Номер графи | Порядок заповнення |
| Графа 1. № з/п | Зазначається порядковий номер рядка з інформацією про відповідний об’єкт. Кожний об’єкт (або кожна частина об’єкта, якщо подається окремо) відображається в окремому рядку. |
| Графа 2. Код ознаки надання інформації | У цій графі вказується підстава подання інформації: 1 – первинне надання інформації про об’єкт оподаткування (застосовується при першому поданні форми або при відкритті нового об’єкта); 3 – зміна відомостей про об’єкт (застосовується у разі зміни типу об’єкта, найменування, адреси, виду права або стану б’єкта); 6 – закриття об’єкта (застосовується у разі припинення використання об’єкта, його відчуження, повернення власнику або повного виведення з експлуатації). Якщо відбувається зміна призначення об’єкта або його перепрофілювання, інформація подається двома рядками: у першому – закриття старого об’єкта (код 6); у другому – відкриття нового об’єкта з новим призначенням (код 1) і новим ідентифікатором |
| Графа 3. Тип об’єкта оподаткування | Заповнюється відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування, від ДПС (https://tax.gov.ua/dovidniki–reestri–perelik/dovidniki-/127294.html) Тип об’єкта має відображати фактичне призначення об’єкта, а не лише його юридичну характеристику (наприклад, не просто «нежитлова будівля», а «склад», «магазин», «офіс», якщо саме так він використовується). Також, обирається тип об’єкта оподаткування, що характеризує відповідний вид діяльності. У разі відсутності у довіднику того типу об’єкта оподаткування, який відповідає його назві, суб’єкт господарювання обирає із довідника той тип, який найбільше відповідає змісту, функціональному призначенню та виду діяльності суб’єкта господарювання. |
| Графа 4. Найменування об’єкта оподаткування | Заповнюється у разі наявності найменування об’єкта. Найменування повинно: відповідати внутрішнім документам платника (амортизаційна відомість, інвентарні картки, договори оренди, документи на право власності); збігатися з назвою господарської одиниці (за наявності (П)РРО); дозволяти чітко ідентифікувати об’єкт у разі перевірки. |
| Графа 5. Ідентифікатор об’єкта оподаткування | Це унікальний числовий код об’єкта, який формується платником самостійно та складається з двох частин: перші 3 цифри — код типу об’єкта відповідно до довідника; наступні 5 цифр – внутрішній ідентифікатор, який платник присвоює сам. Наприклад: 24700001 – кафе. Внутрішній ідентифікатор може присвоюватися у порядку зростання для зручності обліку. При перепрофілюванні або зміні призначення об’єкта ідентифікатор обов’язково змінюється. |
| Графа 6. Код територіальної громади | Заповнюються відповідно до Кодифікатора КАТОТТГ. Зазначається код територіальної громади, де розташований об’єкт оподаткування. Якщо об’єкт — транспортний засіб, що використовується по всій Україні або передається в оренду, у графах 6-7 зазначається адреса місця його реєстрації. |
| Графи 7–13. Місцезнаходження об’єкта | Вказується повна адреса об’єкта: вулиця, номер будинку, офісу, квартири. Якщо об’єкт (наприклад, земельна ділянка або нерухомість) розташований за межами населеного пункту і не має поштової адреси, зазначається: інформація з реєстраційних документів; або назва адміністративно-територіальної одиниці, де розташований об’єкт. |
| Графа 7.1. Назва поіменованого об’єкта | Ця графа стосується поіменованих об’єктів — лінійних, гідрографічних, соціально-економічних, природно-заповідних або інших подібних об’єктів за межами населеного пункту, дані про які застосовуються для верифікації та присвоєння адреси. До таких об’єктів належать, наприклад: автомобільні дороги, лінії електропередач, водні об’єкти, газопроводи тощо. |
| Графа 14. Стан об’єкта оподаткування | Зазначається один із кодів: 1 – будується / готується до введення в експлуатацію; 2 – експлуатується; 3 – тимчасово не експлуатується; 5 – непридатний до експлуатації; 6 – об’єкт відчужений / повернутий власнику; 7 – зміна призначення / перепрофілювання; 8 – орендується; 9 – здається в оренду. Стан об’єкта має відповідати фактичному використанню об’єкта на момент подання форми |
| Графа 15. Вид права на об’єкт | Зазначається один із кодів: 1 – право власності; 2 – право володіння; 3 – право користування (сервітут, емфітевзис, суперфіцій); 4 – право господарського відання; 5 – право оперативного управління; 6 – право постійного користування; 7 – право довгострокового користування або оренди; 8 – право короткострокового користування, оренди або найму; 9 – іпотека; 10 – довірче управління майном. |
| Графа 16. Позначка для взяття на облік за неосновним місцем | Позначається у разі, якщо об’єкт оподаткування розташований на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, ніж основне місце обліку платника. На підставі цієї позначки платника беруть на облік за неосновним місцем у відповідному контролюючому органі. |
| Графа 17. Реєстраційний номер об’єкта | Заповнюється у разі наявності реєстраційного номера об’єкта в державному реєстрі. Номер вноситься повністю, з усіма цифрами, знаками, двокрапками та інтервалами. |
Виправлення помилок при поданні форми 20-ОПП
Якщо виявили помилку у формі 20-ОПП, то потрібно подати її повторно, але вже з виправленою інформацією про об’єкт оподаткування. При заповненні у графі 2 «Код ознаки надання інформації» проставляється значення «3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування».
Штрафи за неподання форми 20-ОПП
Податківці вважають, що у разі неподання або несвоєчасного подання повідомлення за формою № 20-ОПП платника можна притягати до відповідальності за ст. 117 ПКУ
Відповідно до абз. 1 п. 117.1 ПКУ штраф застосовується, зокрема, за неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у контролюючому органі, внесення змін до облікових даних або неподання виправлених документів.
Розміри штрафів
За неподання або несвоєчасне подання форми № 20-ОПП встановлено такі штрафи:
- для самозайнятих осіб (у тому числі ФОП) – 340 грн;
- для юридичних осіб, відокремлених підрозділів або відповідальних юросіб за договором про спільну діяльність – 1020 грн.
У разі невиправлення порушення або повторного такого ж порушення протягом року штрафи подвоюються:
- для самозайнятих осіб (у тому числі ФОП) – 680 грн;
- для юридичних осіб – 2040 грн.
Скільки штрафів, якщо не подано 20-ОПП щодо кількох об’єктів?
Підхід податківців — фіскальний: штраф застосовується за кожен об’єкт, щодо якого не було подано повідомлення за формою № 20-ОПП.
Висновок: форма № 20-ОПП є простою у заповненні та подання. Неподання або несвоєчасне подання тягне за собою штрафи за п. 117.1 ПКУ. Тому доцільно регулярно переглядати наявні об’єкти оподаткування, своєчасно подавати форму № 20-ОПП та за потреби вносити до неї зміни.
Навчіться вести зарплатний і кадровий облік без помилок, завдяки комплексному ...
Навчіться використовувати 1С на 100%, працювати швидко та без помилок за 5 ...
