Зовнішньоекономічна діяльність під час війни

Ризики у ЗЕД під час війни

Одним із суттєвих ризиків у сфері ЗЕД під час війни є укладення договорів. Воєнний стан із певними обмеженнями щодо виїзду за кордон військовозобов’язаних чоловіків подекуди просто унеможливлює особисте підписання ЗЕД-договорів. Тому на першу роль виходять електронні договори. Нагадаємо, що це продиктовано розвитком електронного документообігу, а також можливістю укладати як звичайні письмові договори, так і договори в електронній формі (ст. 205 Цивільного кодексу України). І у ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 р. № 959-XII прямо зазначено, що ЗЕД-контракт укладається суб’єктом ЗЕД або його представником у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. У разі експорту послуг (крім транспортних) ЗЕД-контракт може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги.

Рівночасно є певні складнощі з підписанням е-договору у сфері ЗЕД. Нагадаємо, що відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 р. № 675-VIII, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема:

• електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
• електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Зауважимо, що у вищезгаданій статті міститься посилання на Закон України «Про електронний цифровий підпис», який втратив чинність на підставі Закону України «Про електронні довірчі послуги». Тож мається на увазі саме чинний наразі Закон, який регулює відносини у сферах надання електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації.

Щодо електронної ідентифікації та застосування кваліфікованих електронних підписів.  Мінцифри в листі від 26.11.2020 р. № 1/04-3-6238 зазначило: «На сьогодні з іноземними державами не укладено жодного міжнародного договору України про взаємне визнання сертифікатів відкритих ключів та електронних підписів, а жоден кваліфікований надавач електронних довірчих послуг іноземної держави не виявив наміру підтвердити, що його діяльність відповідає вимогам Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Крім того, у листі наголошено, що «…удосконалені електронні підписи чи печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, що відповідають затвердженим пунктом 2 цієї постанови вимогам, можуть використовуватися користувачами електронних довірчих послуг для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб у разі, коли законодавством передбачено використання виключно кваліфікованих електронних підписів чи печаток (кваліфікованих електронних довірчих послуг) або засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри…».

Тож як бачимо, є певний ризик при укладанні електронних ЗЕД-контрактів та скріплення їх електронними підписами, адже немає гарантій дотримання умов такого договору.

Якщо вам важливі нюанси не лише на тему обліку у сфері ЗЕД, тоді реєструйтеся на безкоштовну вебінарну серію, де розберемо найактуальніші проблеми законодавства та бухгалтерії.

Зареєструватись на вебінар ✅

Строки розрахунків

В умовах воєнного стану валютний нагляд за валютними операціями, ЗЕД-розрахунками відбувається з огляду на постанову Правління НБУ  «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022 р.  № 18 (далі – Постанова № 18).

Зверніть увагу на п. 21 Постанови № 18. У ній зазначено, що протягом дії воєнного стану інші нормативно-правові акти НБУ діють у частині, що їй не суперечать.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року (п. 14-2 Постанови № 18). Для операцій, що проводились до відповідної дати, граничні строки розрахунків становлять 365 календарних днів (див. роз’яснення податківців).

Вищезазначені граничні строки розрахунків (п. 14-3 Постанови № 18:

• не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції) є меншою 400 тис. грн, крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;
• застосовуються з урахуванням установлених НБУ винятків та (або) особливостей для окремих товарів та (або) галузей економіки.

Мовиться про постанову Правління НБУ «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 14.05.2019 р. № 67 (далі – Постанова № 67).

Постанову № 67 було доповнено, зокрема, п. 1-1, згідно якого тимчасово, з 24 лютого 2022 року на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів із дня його припинення або скасування припиняється перебіг граничних строків розрахунків для товарів, робіт і послуг, за якими проведені та не завершені до 24 лютого 2022 року операції з експорту та (або) імпорту товарів за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), укладеними українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності з іноземними суб’єктами господарської діяльності з місцезнаходженням у Російській Федерації або Республіці Білорусь, які створені та діють відповідно до законодавства зазначених країн (крім операцій, за якими граничні строки розрахунків настали до 24 лютого 2022 року).

У загальному випадку розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше 180-денного строку в повному обсязі. Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні (п. 14-4 Постанови № 18).

Митне оформлення

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» від 24.02.2022 р. № 2142-IX встановлено, що тимчасово до припинення або скасування воєнного стану на території України, внесені зміни в питаннях здійснення митної справи. Зокрема, пропуск та митне оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України для вільного обігу здійснюється з урахуванням таких особливостей:

• оформлення окремих товарів на підставі заяви декларанта або уповноваженої ним особи про незастосування до таких товарів встановлених відповідними законами заборон та/або обмежень;
• звільняються від оподаткування ввізним митом окремі товари у визначених випадках;
• декларування для поміщення в митний режим імпорту може здійснюватися шляхом подання попередньої митної декларації, яка містить всю необхідну інформацію для випуску товарів відповідно ч. 5 ст. 259 Митного кодексу;
• дозволяється пропуск через митний кордон України та/або випуск відповідно до заявленої мети окремих товарів без надання відповідних дозвільних документів;
• митне оформлення окремих товарів, завершується в найкоротший можливий строк, але не більше ніж одна робоча година з моменту пред’явлення митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення;
• плата за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для них, із заінтересованих осіб не справляється;
• митні органи за заявою декларанта або уповноваженої ним особи можуть приймати рішення про продовження строків (включаючи граничні), визначених Митним кодексом, крім тих, перебіг яких зупинено у підпункті 2 цього пункту 9-12 Закону № 2142;
• призупиняються документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи;
• митні формальності, які відповідно до Митного кодексу підлягали чи підлягають виконанню митним органом, яким за рішенням Держмитслужби, не виконуються завдання, покладені на митні органи у зв’язку з введенням воєнного, надзвичайного стану, можуть виконуватися іншим митним органом, у тому числі без пред’явлення таких товарів цьому митному органу, за координації Держмитслужби України;
• декларування окремих товарів шляхом подання попередньої декларації, яка містить всю необхідну інформацію для випуску товарів відповідно ч. 5 ст. 259 Митного кодексу. При цьому доставка та пред’явлення цих товарів митному органу, яким оформлена така попередня декларація, не є обов’язковими.

Відстрочення сплати митних платежів

До недавнього часу сплату митних платежів під час ввезення на митну територію України товарів можна було відстрочувати на підставі письмової заяви платника податків, поданої одночасно з митною декларацією (п. 3 постанови КМУ «Деякі питання митного оформлення окремих товарів, що ввозяться на митну територію України у період дії воєнного стану» від 09.03.2022 р. № 236, далі – Постанова № 236). Перелік таких товарів містив додаток до постанови КМУ № 236.

Але постановою КМУ від 24.02.2023 р. № 166 це відстрочення скасували на:

• лікарські засоби;
• медичні вироби;
• продукти харчування (м’ясо, риба, молоко та молочні продукти, яйця, овочі, кава, чай, цукор, жири та олії, цукор, кондитерські вироби з цукру тощо;
• товари критичного імпорту;
• товари військового призначення.